У суботу, 18 жовтня, у Павлограді відбулася традиційна виставка голубів та сільськогосподарських тварин.
Цей захід проходить у місті двічі на рік, і для місцевих голуб’ятників це — справжнє свято, або, як вони жартують, «свій сльот, клуб по інтересах та сходка однодумців». Розвідники голубів збираються тут не лише для того, щоб похизуватися своїми пернатими улюбленцями, а й поспілкуватися, обмінятися досвідом та придбати нових птахів.
На ярмарку можна було побачити не лише десятки порід голубів — від масивних кінгів до гордих миколаївських, — а й папуг, кролів, перепілок, курей, індиків та навіть ондатр. Організація голубоводів Павлограда заздалегідь повідомляє своїх учасників про такі виставки.
Кажуть, це не просто ярмарок, а спосіб підтримати один одного й показати, що любов до голубів — справа життя. Пан Ігор, голубятник із досвідом, розповів, що його захоплення почалося ще в дитинстві:
«Голуби мені, можна сказати, перейшли у спадок — батько розводив їх, і я почав захоплюватися цим ще з 10 років. Зараз маю три голуб’ятні, десь 80 птахів, хоча колись було й понад 200. Тримаю тільки миколаївських голубів. Голуби — це невиліковна хвороба. Лягаєш спати — думаєш про голубів, прокидаєшся — думаєш про голубів».
Не оминули на виставці й тему війни. Голубятники обговорювали, що робитимуть у разі евакуації.
«Я не можу просто розпустити своїх голубів. Це як моя родина, тому такий варіант не розглядаю взагалі. Я вклав у них стільки часу, грошей і сил, що залишити їх — просто неможливо», — зізнається голуб’ятник Олексій.
Для когось це — просто птахи. А для павлоградських голуб’ятників — сенс життя, який об’єднує, надихає і не відпускає навіть у найважчі часи.