Під час війни правосуддя у Павлограді стикається з багатьма викликами. Чи буде здійснюватися правосуддя тепер залежить не лише від доказів і свідків, а й від наявності струму в розетці… Ми дізналися, як у прифронтовому місті працює суд, який одночасно розглядає тисячі цивільних справ і справи про колаборантів та воєнні злочини. Про це «СТЕП — медіа про Західний Донбас» дізнавався у голови суду Мар’яна Мицака, який обіймає цю посаду три роки.
Подвійне навантаження
З початком війни росте територія, на яку розповсюджується підсудність Павлоградського суду. На зараз це 11 місцевих судів (м. Донецьк, Луганської, а з нещодавнього часу — і Межівського суду нашої рідної Дніпровщини). Їхні справи зараз розглядаються Павлоградським міськрайонним судом.
Причина відома — російська окупація, бойові дії, а всі громадяни України, в тому числі з окупованих територій, повинні мати доступ до правосуддя.
«Збільшилось навантаження для роботи суддів. У нас по штату в умовах миру повинно було бути 22 судді. Фактично у нас зараз 13 суддів, які здійснюють правосуддя. Тобто це майже у два рази менше, ніж потрібно. А навантаження виросло за ці роки. Але вистоїмо. Хоча звертаємося регулярно до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тричі вже звертались до них, щоб нам відрядили суддів. Адже підсудність визначена, але жодного судді, який раніше працював у тих судах, у Павлоградському суді немає», — розповідає Мар’ян Мицак.
Він каже, що продовжить звертатися до ВККС з цього питання.
Війна в цифрах суду
З початку повномасштабної війни суд розглянув 67 282 справи та матеріали. У 2025 році на розгляді перебувало понад 22 тис. справ та матеріалів. Додалася нова категорія, пов’язана саме з воєнними злочинами та злочинами, пов’язаними з війною. За 4 роки війни по м. Павлоград та району засуджено за подібними статтями 52 особи, переважно це колаборанти віком 52-78 років.
«До 2022 року справ, пов’язаних з війною, справ про воєнні злочини, у Павлоградському суді були одиниці. Зокрема, це були справи по подіях в місті Донецьку у 2014 році*. Це, до прикладу, справа полковника ГРУ ГШ ЗС РФ Дубинського про збиття Боїнгу 737, де загинули в основному громадяни Нідерландів, — інформує Мар’ян Мицак. — З 2022 року кількість справ по статтях, такі як порушення законів та звичаїв війни, постійно збільшується».
*У 2024 році у Павлограді винесли вирок громадянину рф Сергію Дубінському, обвинуваченому за статтями Кримінального кодексу України “Ведення агресивної війни” та “Участь у терористичній організації”. Розгляд відбувався in absentia. Покарання — 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Суд дослідив багато доказів, в тому числіс перехоплені телефонні розмови Дубінського, які вже використовувались у розслідуванні збиття малайзійського «Боїнга».У них, зокрема, Дубінський доповідає щодо вивезення ЗРК після збиття Боїнга, до рф, а також повідомляє про знайдені його людьми дві чорні скриньки від літака, який виконував рейс МН-17.
Крім того, з’явилась нова категорія справ — справи проти основ національної безпеки. Це посягання на територіальну цілісність, колабораційна діяльність, державна зрада, пособництво державі-агресору та ін.
Чому розгляд справ може тривати довго?
«У 2022 році надійшло 45 проваджень, у 2023 році їх уже стало 160. Це я зараз скажу саме про справи про злочини проти основ національної безпеки. Щоб було зрозуміліше, це, шпигунство, колабораційна діяльність, державна зрада, дії вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України, фінансування дій, пов’язаної з захопленням території України. У 2024 році таких проваджень вже 292, у 2025 році — 469.
Нерідко в таких провадженнях особи не є затриманими. Тобто, справи розглядаються без них – «in absentia». Необхідно кілька оголошень опублікувати, щоб хоча б розпочати судовий розгляд. Тому на це йде багато часу. Потім постає питання зі свідками, з потерпілими, які не є місцевими, вони відвідують засідання в режимі відеоконференцзв’язку. Але тут постають нові складнощі — відключення світла.
Правосуддя на генераторі
Коли почались відключення електроенергії, Мар’ян Мицак особисто звертався до Вищої ради правосуддя, до Павлоградської військової адміністрації, щоб включили суд до критичної інфраструктури. Але, згідно з постановою Кабміну України, суди не віднесені до критичної інфраструктури.
«Потерпілі очікують справедливого вироку з іншої сторони. Немає електроенергії, суд не може працювати, бо все зав’язано зараз на аудіо- та відеофіксації судового засідання. Щобільше, хід судового розгляду зберігається навіть не в суді, а на сервері, який знаходиться в Києві. Тому немає електрики — немає судочинства», — констатує суддя.
Якщо деякі справи можуть «почекати», то є випадки, коли справу треба розглядати терміново — встановлення факту смерті або народження, встановлення певних фактів, які пов’язані з тим, що члени сімей загиблих воїнів не можуть отримувати належні їм виплати. Це все ставиться на паузу і переноситься.
«Так, в нас є генератор, який нам надала державна судова адміністрація в Дніпропетровській області, але він тільки 9-10 кВт. А у Павлоградському суді тільки одних комп’ютерів 76 штук. Я вже не кажу про лампочки. Лампочки зараз половину повикручували, щоб якась була економія. Бо 9-10 кВт не вистачає. Щоденно, коли працюємо на генераторі, вимірюю по кожній фазі, де перенавантаження, щоб якось «перекинути» кабінет чи якийсь комп’ютер на іншу фазу, щоб не було цих вимкнень», — розповідає Мар’ян Мицак.
Кадровий голод
Ще однією вагомою проблемою є кадровий дефіцит не лише суддів, але й працівників суду — секретарів засідання, працівників канцелярії суду, архіву. Людей «відлякує», в першу чергу, низька зарплатня за досить відповідальну роботу.
«Людина працює місяць і, мабуть, робить висновки, що за цю заробітну плату, яку вона отримує, може працювати в іншій галузі при спокійній роботі за більшу заробітну плату. Тому зараз нас тільки по апарату суду є вісім вакансій», — каже очільник суду — Нікому зараз не солодко. Тому жалітися на це не будемо. Робимо все можливе, щоб і в таких умовах працювати».
Правосуддя і волонтерство
При вході до суду встановлена унікальна «Лава примирення», яка має таку конструкцію, що учасники судових справ наче «зближалися» та примірялися.
А також там висять прапори військових частин, яким судді допомагали — автомобілями, приладами нічного бачення, Екофлоу, Старлінками, раціями, БПЛА…
В кабінеті очільника суду бачимо військові «подарунки» — тубуси від снарядів, деталі ворожого дрону, прапори.
Про плани на 2026 рік суддя каже просто: «Це перемога і спокій. А все решта буде добре».
Авторка Тетяна Волкова, фото і відео Єгора Митника
Матеріал підготовлено в межах менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що впроваджується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту.