Павлоградщину відвідав письменник Олександр Палій з Дніпра. Він подивився виставу «Дніпро Павлоград» аматорського театру «Кімната 102». За основу для постановки взяли його п’єсу «Кінцева зупинка станція П’ятихатки».
Олександр Палій має дві освіти ― економічну та юридичну. Але останнім часом сфокусувався на творчості — складає вірші, байки, віршовані гуморески та п’єси. У 2009 році видав збірку віршів. Якими були його емоції, коли він дізнався, що у Павлограді поставили його п’єси, як приходять ідеї для творів — про це та інше сайт «СТЕП» мав можливість розпитати Олександра на інтерв’ю.
Вітаємо, Олександре. Як би ви могли сьогодні описати себе одним реченням?
Ви знаєте… Вільна, творча людина.
Після того як я пішов на пенсію, я закрив бізнес, звільнився з усіх робіт і просто займаюсь творчістю і радію від спілкування з людьми.
Якою саме творчістю ви займаєтесь?
Пишу байки, віршовані байки в класичному вигляді. Але останнім часом, мабуть, років два, почав писати п’єси. Не знаю, там, скільки писав Шекспір, але я за минулий рік написав, здається, 9 чи 10 п’єс. І в мене близько п’яти початих, незакінчених ще. Тобто зараз в мене актуально — це п’єси.
Мені дуже подобається писати п’єси. Я включаю свою уяву і пишу п’єси.
А якою була ваша спеціальність раніше, чим ви займалися? І як ви були дотичні до роботи зі словом?
Взагалі ніяк. В мене одна вища освіта — економіст, одна вища освіта — юрист. Понад 20 років я працював в податковій. Був начальником в трьох податкових інспекціях в Україні. Але з 2016 року я там вже не працюю. Після цього займався невеликим бізнесом, але творчістю не припиняв — просто вона була обмежена певними рамками й не завжди вистачало часу. Втім, щось писати все ж вдавалося.
Ну, а зараз, мабуть, прийшов час.
Де ви шукаєте натхнення для того, щоб писати? Де шукаєте ідеї?
Натхнення воно не шукається. Воно або є, або його нема. Його знайти неможливо. Десь сподобалося якесь слово, десь якийсь вираз.
У мене є п’єса, називається «Несе галя воду». 25 квітня в нашому Дніпровському національному академічному театрі імені Шевченка, буде прем’єра вистави за моєю п’єсою. Вони вже пів року її репетирують. Але там вона називається «Криниця закоханих».
Ця п’єса виникла доволі несподівано. У мене є YouTube-канал, для якого я створив промо-відео — там здебільшого кулінарні ролики, вірші та власні байки. Я звернувся до знайомого музиканта й композитора з проханням зробити для відео українську мелодію — взяти щось відоме й переосмислити. У результаті він створив чудову аранжування пісні «Несе Галя воду». Це просто настільки прекрасно, мені настільки сподобалася ця музика, що я її час від часу включаю, просто насолоджуюся цією музикою. І от «Несе Галя воду» — мені сподобалася фраза. Мені захотілося написати на основі цієї фрази п’єсу. Вона вийшла така, що вона поєднує у собі дві епохи — Козаччину і наш сучасний час. Непогана п’єса. Вона дуже велика і дуже така серйозна. З’явилася буквально з мелодії. З мелодії «Несе Галя воду».
До речі, ставлять її ще зараз аж в Нововолинську. Прекрасні люди, вони знайшли цю п’єсу.
А яка була Ваша реакція, коли Ви дізналися, що в Павлограді скористалися вашою п’єсою?
Я був в захваті. Для автора це дуже приємно. Ви розумієте, кожна п’єса, кожний твір – це як дитина. І коли дитину десь хтось теж полюбив, десь хтось дає її розвиток, як в Павлограді, чи в Нововолинську, чи в Дніпрі.
І коли я побачив, що і Ютюб викладена ця п’єса, я подивився буквально одну секунду і вимкнув. І до цього часу, аби Ви знали, скільки мені коштує сил тримати себе в руках і не подивитися, бо я знаю, що я приїду, я подивлюся її вживу, я хочу її сприйняти так… І тільки потім, можливо, сьогодні ввечері, чи коли я приїду, тоді вже я подивлюся в Ютубі.
Скажіть, як вплинула на Вас ситуація в країні, повномасштабне вторгнення, можливо, якось теж підштовхнуло Вас до творчості?
Вплинуло. Моя сторінка є на Тік-Ток. Моя сторінка називається «Tasty Mood». «Смачного настрою». Так от десь з кінця лютого місяця 2022 року я придумував анекдоти про війну, які висміювали Путіна, Лукашенка, і викладав в Тік-Тоці. Наприклад, там була розшифровка букви «Z», «V», всесвітні волоцюги, вампіри, вовки, я вже не пам’ятаю. Сам придумав і кожен день викладав інколи навіть по два, по три от таких анекдоти для підтримки.
Мені телефонували друзі, які знаходяться у війську, і казали, «Клас, прикольно, ми тут дивимося, нам подобається». За кілька місяців я записав близько ста отаких маленьких відео.
А чи є якась у вас улюблена тематика, на яку ви пишете?
Кохання. В мене є комедія на тему кохання, називається «Танок подружньої зради». З кохання можна і комедію зробити, і серйозну п’єсу написати.
І навіть в цій п’єсі «Криниця закоханих», там тема кохання, там є кохання в козацькі часи. Дівчина любить хлопця, хлопець іде воювати на Козаччину, і там трагедія між ними розігрується. І проводиться паралель з коханням в наші часи. Те ж кохання, яке випробувано війною, народжується в мирний час, потім війна.
Як ви працюєте? Сідаєте за ноутбук там в окремій кімнаті, чи пишете від руки?
Раніше я зовсім не любив ноутбуки й писав виключно від руки. Але з часом зрозумів, наскільки це зручно — редагувати текст, щось змінювати й одразу переписувати. Зараз у мене є окрема кімната, де я працюю за ноутбуком. Потрібен час, натхнення, щоб ідея визріла — і тоді ніби відкривається внутрішній творчий потік, і слова самі приходять.
Дякуємо за розмову! Успіхів у вашій творчості!