Понад 200 років поблизу Павлограда є село Богуслав. Колись це була укріплена лінія Запорізької Січі. Першими поселенцями були козаки, що займалися землеробством, а їхні дружини пряли й ткали полотно.
У Богуславі вже понад 40 років існує колектив «Богуславочка». Серед творів, які він співає, є козацькі пісні 17-18 століття. І хоч через війну фестивалів і концертів в Україні немає, колектив вперто щонеділі збирається і співає — зберігають спадщину. І дійсно, ці пісні у 2016 році внесені у перелік нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (це міжнародна організація при ООН, яка сприяє розвиткові національної культури, охороні пам’яток культури), а «Богуславочка» увійшов до складу носіїв елементу. Допоміг розповсюдити інформацію про колектив український фольклорист, музикант Ілля Фетисов, який є сертифікованим міжнародним фасилітатором (тренером) ЮНЕСКО з Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. Він записував пісні «Богуславочки», завдяки йому ансамбль їздив на фестиваль Олега Скрипки «Країна мрій».
Керівниця колективу — Євгенія Хорольська — співає з дитинства. Пам’ятає і старших жінок, бабусь, які співали козацьких пісень і передали знання молодшому поколінню.
«Спочатку нас було 22 людини, а залишилося 8 – це був кістяк ансамблю. Сьогодні з цих восьми живими залишилися двоє бабусь – одній 90 років, другій 88, ― каже пані Євгенія. — Зараз нас 13 учасників. Деякі дівчата пішли в музичну школу, щоб набиратися знань та вміти співати по нотах. Але якщо говорити про ці народні старовинні пісні козацькі пісні, то на них нот немає. Там є значки замість нот».
Жінка згадує, що раніше в селі було багато козацьких курганів. Їх насипали козаки та ставили згори вишки, щоб спостерігати за ворогом.
«Один курган ще зберігся, ми каталися з нього на санчатах… З-під кургану витікав потічок, та люди казали, що там можна знайти козацьке золото», — розказує пані Євгенія місцеві легенди.
Серед учасників ансамблю — ветеран російсько-української війни Антон Єрьоменко, військовий штурмової бригади.
«У Богуславі проходив фестиваль. Я прийшов просто подивитися, і мені сподобалося. В нас в Богуславі також є хор, тож я вирішив доєднатися до їхнього колективу та спробувати. І зараз після служби – я отримав поранення та зараз звільнений – приєднався до хору в цьому році».
В репертуарі хору зараз — як козацькі пісні, так і народні та навіть кілька сучасних патріотичних хітів.
«Зараз в нас багато молоді, 30 років нашій наймолодшій учасниці. Я – найстарша, — каже керівниця ансамблю. — В нас все пішло на підйом, але зараз через війну багато молоді поїхало… Не особливо вдається виступати, співати, кажуть, в нас війна, а ви співаєте. Хоча військові говорять навпаки: «Ми вас послухаємо, і на душі легше стає». Все було б добре, молодь зацікавилася, молодь почала цікавитися фольклором. Але війна все перебила. Та, я думаю, що ми переможемо, і ще заспіваємо. Ще років 50 будемо співати!».
Стаття і відео створені у рамках проєкту «Демократична інтеграція, стійкість, та залучення» (Ukraine-DARE), який втілює Democracy Reporting International (DRI) за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Думки та погляди, виражені під час заходу (або наведені в публікації), не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.