Державні інспектори Рибоохоронного патруля разом з громадськими активістами повели рейд на ринку в Павлограді, щоб виявити, чи ведеться незаконна торгівля рибою. Зокрема, на ринку селища ПЗТО чоловік торгував рибою (3 карпа і товтолоб) без накладних та без оформлення підприємницької діяльності. Інспектори мали боді-камери, тож все фіксувалося на відео. Зйомку вели і ГО «Об’єднання підводних мисливців та рибалок Дніпропетровщини» (ГО «ОПМРД»).
«Були відпрацьовані базари, складені протоколи, де риба реалізувалась без накладних. Чотири таких протоколи, і один ― за використання забороненого методу «багріння» риби, грубе порушення. Проїхалися на річку в центрі міста ― там порушників не виявили. Також оформили одну безхазяйну сітку», — розповіли у Рибоохоронному патрулі.
Під час рейду по р. Вовча (неподалік залізничного моста) виявили «драчника» ― чоловіка, який використовував заборонений спосіб лову, «багріння».
За п. п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства забороняється вилов риби способом багріння. Найчастіше таким методом за допомогою так званих «драчів» полюбляють порушники виловлювати у місцях масового скупчення риби. Це знаряддя небезпечне тим, що більша частина риби, яка потрапляє на нього, зривається та гине від ран.
За статистикою всього 10% виловленої риби дістається браконьєру, інша від отриманих ран гине.
Як може виглядати знаряддя «драч»:
Ознаками застосування знаряддя лову «драч» є:
– наявність на рибі порізів зовнішніх покривів;
– наявність в улові видів риб, які не відносяться до хижаків.
До колючих відносяться знаряддя лову, які утримують впійману рибу шляхом механічного проколювання будь-якої частини тіла, на відміну від активного захоплення рибою приманки ротовою порожниною). Способом використання «драча» є різка проводка знаряддя лову у воді з фіксацією риби на гачку за будь-яку частину тіла, тобто багріння.
Ознаками знаряддя «драч» є:
– велика ширина та висота піддіву гачків (10 мм від кінчика жала до цівки);
– відсутність на знарядді деталей, які імітують жертву для хижака;
– значна вага знаряддя (більше 30 г);
Використання заборонених знарядь лову карається адміністративною відповідальністю за ч. 4 ст. 85 КУпАП (штраф у розмірі від 340 до 680 грн з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення та нараховуються збитки за таксами). Також може бути кримінальна відповідальність за ст. 249 ККУ. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду карається штрафом від однієї 1 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до 3 років, або обмеженням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею караються штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.