На центральній площі Павлограда журналісти «СТЕПу» випадково зустріли волонтера з Японії, відомого як Мій-друг-Пікачу. Чоловік вже три роки допомагає українцям: керує гуманітарним притулком у Дніпрі та евакуює людей із найнебезпечніших зон.
«Я управляв компанією в Японії, життя було багатим. Мені 44 роки, я маю двох дорослих дітей. Коли в Україні розпочалася війна, я захотів бути волонтером для українських дітей», – розповів він під час розмови.
Рішення приїхати до України він ухвалив у перший день повномасштабного вторгнення:
«24 лютого я дивився новини на японському телебаченні і побачив, що відбувається в Україні, що коїться з дітьми, жінками, та вирішив, що хочу допомогти цим людям. Я сказав родині, що хочу допомогти, і вони відповіли: «Так, це схоже на тебе». Вони знали, що поїду, не дивлячись ні на що», — згадує волонтер.
З того часу його життя повністю змінилося. Вже третій рік він надає допомогу переселенцям зі Сходу та Півдня України, зокрема дітям у Херсоні, Запоріжжі, Дніпрі та інших містах.
Мій-друг-Пікачу неодноразово з’являвся на українському телебаченні, де розповідав про свою діяльність та безсонні ночі, небезпечні поїздки і миті, коли його життя було під загрозою.
«Я вже звик до ракет та артилерійських обстрілів, кілька разів я ледь не помер», – каже він.
Один із таких випадків трапився під час затоплення Херсона після підриву Каховської ГЕС. Тоді волонтер разом із командою на човні рятував дітей, літніх людей, тварин, і кілька разів сам ледь не загинув.
До Павлограда він приїхав після евакуації з Покровська, де ситуація стає дедалі складнішою. Наразі він продовжує свою гуманітарну місію в Павлограді.