У Павлоградському історико-краєзнавчому музеї 17 вересня відкрилася перша персональна виставка картин художника-аматора Володимира Різника під назвою «Кольоровий подих світу». Назва — не випадкова: яскраві, насичені кольори навколишнього світу піднімають настрій і викликають захоплення красою природи та людських досягнень, і саме це кольорове розмаїття художник відобразив у своїх роботах.
Художник почав малювати у 60 років
Володимиру Олександровичу 65 років. У молодості він працював шахтарем, ремонтував машини, а зараз — на пенсії. Малювати почав лише у 60 років і сталося це майже випадково: під час ремонту в будинку виникла потреба купити картини для інтер’єру. Але замість того, щоб шукати готові роботи, чоловік вирішив, що спробує намалювати їх сам. Так почалася його творчість, яка триває й досі.
Художник почав створювати свої картини під час пандемії 2019 року, коли життя значно сповільнилося і з’явився вільний час.
Частина робіт залишилася на Донеччині
На виставці в Павлограді представлена лише частина його робіт — більша частина полотен залишилася на рідній Донеччині, у місті Українську, звідки художник був змушений переїхати через війну. Разом з роботами там залишились і фарби, з якими він створював свої перші картини.
Попри втрату дому, Володимир Різник, за словами тих, хто його знає, залишається дуже теплою та душевною людиною. На відкритті виставки художника привітали з першим персональним показом і подякували його дружині, яка зробила вагомий внесок у підготовку експозиції — саме їй присвячувалися квіти, вручені під час церемонії.
Володимир Різник — художник-самоучка: він не має спеціальної освіти, а техніку опановував самостійно, дивлячись, як малюють інші, і вчився в процесі. У своїх роботах він тримається реалізму — саме цей стиль йому найближчий. За словами Володимира Олександровича, кожна картина, яку він створює, йому подобається, бо малює він лише те, що відгукується особисто йому.
Пейзажі Донеччини, Парижа та Венеції
Виставка «Кольоровий подих світу» містить 37 картин, виконаних у техніках живопису, графіки та «сухого пензля» — художник працює акрилом та олією. На полотнах представлені переважно пейзажі. Серед експонатів — «Дзеркало осені» з насиченими червоними та багряними деревами, що відбиваються у темній воді, і «В обіймах зими —- засніжений зимовий ліс із теплим сяйвом заходу сонця між деревами. Ще одна робота, «Берези біля ставка», передає осінній ліс із золотавим листям, крізь яке пробивається сонячне світло, і відбивається у воді ставка.
Окрему увагу глядачі приділяють міським пейзажам — на виставці представлено кілька робіт, натхненних красою Парижа, серед них «Паризька кав’ярня», де на тлі Ейфелевої вежі, оповитої вечірнім небом, зображено затишну вуличну кав’ярню з рожевими стільцями та квітучим деревом. Поруч — картини з паризькими вуличками, освітленими фонарями, з відображеннями вогнів у мокрій бруківці після дощу.
Майже на всіх пейзажах присутня тема води: чи то тихі водойми, чи особливий шарм дощової погоди. Крім природних і міських мотивів, у творчості художника є натюрморти — вони розміщені у вітринах та поруч із ними, а також анімалістичні й казкові сюжети та навіть жанр ню, представлені у першій вітрині і на фортепіано в залі музею.
Арт-бетон: ще один напрям творчості
Окрім живопису, Володимир Олександрович розвиває ще один мистецький напрямок — арт-бетон. У другій вітрині експозиції представлені фотографії його рідного подвір’я: паркан, стіни будинку та собача будка, оздоблені в цій техніці.
За словами організаторів заходу, у сучасному швидкоплинному ритмі життя не завжди вдається зупинитися і помилуватися довколишнім світом, а тим паче — відобразити його на полотні.
Виставка «Кольоровий подих світу» вже доступна для відвідування в Павлоградському історико-краєзнавчому музеї. Гості можуть детально ознайомитися з експозицією — 37 роботами, у яких художник-самоучка з Донеччини втілив своє бачення краси навколишнього світу: від рідних лісів і ставків до вулиць Парижа та Венеції.
Більше фото знайдете тут.
Автори: Антон Бойченко, Тетяна Волкова
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.