В Україні змінюють правила бронювання працівників від мобілізації та обговорюють нові обмеження для тих, хто ухиляється від військової служби. Частина змін уже передбачена постановою Кабміну, інші поки залишаються пропозиціями. Зокрема, влада розглядає можливість залучати працівників підприємств до війська в обмін на збереження бронювання для їхніх колег.
Про це повідомляє ТСН.ua.
Нові правила стосуються насамперед підприємств, які мають статус критично важливих для економіки та оборони. Також обговорюється перегляд деяких підстав для відстрочки та посилення відповідальності за порушення правил мобілізації.
Кому можуть скасувати бронювання
23 жовтня Кабмін ухвалив постанову №1328, а 26 жовтня її текст оприлюднили на Урядовому порталі. Документ змінює порядок бронювання військовозобов’язаних працівників. Зокрема, для підприємств оборонної промисловості та паливно-енергетичного комплексу встановили ліміт бронювання до 95%.
Це означає, що такі підприємства більше не зможуть автоматично бронювати всіх військовозобов’язаних працівників. Водночас у межах встановленого ліміту мають бронювати тих, хто безпосередньо залучений до виробництва. За окремим рішенням уповноважених органів ліміт можуть збільшити.
Також переглянуть критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих. Якщо компанія отримала цей статус за критерієм, який виключать із правил, рішення можуть скасувати. В інших випадках раніше наданий статус має діяти до завершення встановленого строку.
Для розгляду питань бронювання при Кабміні створюють Координаційний центр. Він надаватиме рекомендації щодо статусу підприємств і збільшення лімітів бронювання. Остаточні рішення ухвалюватимуть відповідні державні органи.
Підприємствам пропонують нову систему бронювання
Одна з ініціатив передбачає, що підприємство зможе отримати бронювання для всіх працівників, якщо частина персоналу регулярно добровільно йтиме на військову службу. За задумом, людина заздалегідь знатиме, де служитиме, на якій посаді та протягом якого строку. За нею планують зберігати робоче місце, а можливість збереження зарплати ще обговорюють.
Це поки лише пропозиція, а не чинне правило. Її умови мають розробити Міністерство оборони, Міністерство економіки та представники бізнесу. Тому зараз немає підстав стверджувати, що керівники підприємств уже отримали право самостійно відправляти працівників до війська.
Ініціатива викликала критику серед політиків та експертів. Зокрема, народний депутат Олег Синютка висловив побоювання, що роботодавці можуть опинитися перед необхідністю обирати, хто з працівників має йти служити. Критики пропозиції вважають, що це може створити конфлікти всередині колективів.
«Це як? Керівник підприємства викликає до себе 10 працівників і каже: „От ти завтра йдеш в українське військо, тому що ці дев’ять залишаться“. Завтра цей працівник, напевно, звільниться з роботи. Чи, можливо, навпаки, якщо серед цих людей є хтось, хто справді бажає на цьому етапі взяти в руки зброю і захищати країну зі зброєю в руках, ну, то йому не треба вказівка начальника чи керівника», — говорить нардеп.
Чи скасують відстрочки для студентів і батьків
У владі також обговорюють перегляд окремих підстав для відстрочки від мобілізації. Йдеться, зокрема, про відстрочки за сімейними обставинами та у зв’язку з навчанням. Причиною називають зростання кількості людей, які мають право тимчасово не проходити військову службу.
Водночас рішення про загальне скасування таких відстрочок у наданій інформації немає. Окремі депутати висловлюють власні пропозиції, але це не означає, що вони вже стали законом. Наразі студентам, багатодітним батькам та іншим категоріям громадян не варто сприймати заяви політиків як повідомлення про автоматичну втрату відстрочки.
Чи блокуватимуть банківські рахунки ухилянтам
Ще одне питання, яке обговорюють у парламенті, — посилення відповідальності за ухилення від мобілізації та самовільне залишення військової частини. Серед можливих обмежень називають блокування банківських рахунків, арешт майна та заборону керувати автомобілем. Також лунають пропозиції обмежити доступ до окремих адміністративних послуг.
Проте ці заходи поки не затверджені як нові правила.
За словами члена парламентського комітету з питань національної безпеки Федора Веніславського, уряд і Міністерство оборони можуть підготувати відповідні пропозиції, але змінювати законодавство має Верховна Рада. На момент його коментаря конкретного законопроєкту з такими обмеженнями парламент ще не отримав.
Отже, повідомлення про те, що всім порушникам мобілізаційних правил уже блокуватимуть рахунки, передчасні. Поки йдеться про можливі майбутні зміни, а не про запроваджене загальне обмеження. Остаточні умови стануть відомі лише після появи та розгляду відповідного законопроєкту.
Чому влада переглядає правила мобілізації
Одна з причин змін — потреба армії в поповненні особового складу. За раніше озвученими оцінками посадовців, Україна мобілізувала близько 30 тисяч людей щомісяця. Водночас повну офіційну статистику мобілізації за весь період повномасштабної війни не оприлюднюють.
Представники влади також заявляють про необхідність перевіряти обґрунтованість бронювання на підприємствах. За словами народного депутата Олександра Федієнка, є сигнали про можливі зловживання, коли окремі компанії використовують бронювання не за призначенням. Водночас ці заяви не означають, що порушення доведені щодо всіх підприємств, які мають заброньованих працівників.
Таким чином, частина змін у бронюванні вже оформлена урядовою постановою, але багато інших ініціатив ще перебувають на стадії обговорення. Зокрема, немає затвердженого механізму добровільного направлення працівників до війська в обмін на повне бронювання підприємства. Так само поки не ухвалено нових загальних обмежень щодо банківських рахунків для порушників мобілізаційних правил.