Пожежний-рятувальник із Павлограда Олександр Довгий отримав осколкові поранення та контузію під час ліквідації наслідків російської атаки на місто. Попри травми, він допоміг евакуювати поранених колег, а потім повернувся до гасіння пожежі. За мужність і самовіддану службу чоловіка відзначили державними та відомчими нагородами.
Олександр Довгий працює в підрозділі ДСНС Павлограда вже 16 років. Він народився в селі Межиріч Павлоградського району. Обрати професію рятувальника його надихнув старший брат, який присвятив цій службі понад 25 років.
За час роботи Олександр брав участь у ліквідації багатьох надзвичайних ситуацій як на Дніпропетровщині, так і за її межами.
Зокрема, влітку 2019 року він у складі зведеного загону області допомагав гасити масштабні лісові пожежі в Чорнобильській зоні відчуження. Однак одне з найважчих випробувань чекало на нього під час повномасштабної війни.
У вересні 2026 року російські безпілотники серед дня атакували центр Павлограда. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа, яка охопила торговельні павільйони, магазини та автомобілі. На місце прибув черговий караул ДСНС, у складі якого був Олександр Довгий.
Поки рятувальники гасили вогонь та допомагали людям, на місці стався повторний вибух. Унаслідок атаки поранення отримали начальник караулу та ще один рятувальник. Сам Олександр дістав осколкові поранення обличчя, контузію та тимчасово втратив слух.
«Коли ми приступили до роботи, на місці стався ще один вибух, який накрив усіх, хто тоді гасив пожежу, рятував та допомагав людям», — згадує чоловік.
Попри власні травми та небезпеку нових ударів, Олександр не залишив місце події. Разом із колегами він допоміг перенести поранених рятувальників до автомобіля швидкої допомоги.
Після цього чоловік повернувся до роботи, продовжив гасити пожежу та допомагати постраждалим.
За мужність і самовіддану службу Олександра Довгого нагородили відзнакою Президента України «За оборону України». Також він отримав нагрудний знак ДСНС України «За відвагу в надзвичайній ситуації».
Рятувальник продовжує працювати в Павлограді та допомагати людям під час надзвичайних ситуацій.
Поза роботою Олександр виховує 13-річну доньку, яка чекає на його повернення після кожного чергування.
Своє ставлення до професії чоловік пояснює короткою фразою:
«Там, де інші бачать небезпеку, ми бачимо обов’язок».