У 2024 році в Україні впроваджувались програми зариблення річок і водойм за кошти державного, місцевих бюджетів, а також завдяки благодійним внескам і підтримці громадських організацій. Про це повідомляє Дніпропетровський рибоохоронний патруль. Як це відбувалось, та чому цьогорічна кампанія із зариблення стала безпрецедентною за останні роки? Читайте в матеріалі СТЕП ― медіа про Західний Донбас.
Чому важливо зариблювати річки?
Загалом у світі 24% мешканців прісноводних систем світу перебувають під загрозою зникнення. Такі результати дослідження одного з найбільших у світі інформаційних агентств США ApNews.
Громадська організація “Асоціація рибалок України” повідомляє, що за роки незалежності з мапи України вже зникли десятки тисяч малих річок. Україна належить до найменш водозабезпечених держав Європи, оскільки запаси місцевих ресурсів річкового стоку на одну людину становлять близько 1,0 тис. м3 на рік.
Сьогодні ситуація ускладнюється воєнними діями. У багатьох регіонах України, особливо тих, що знаходяться в безпосередній близькості до фронту, страждає екологія. Воєнні дії спричиняють забруднення повітря, спалення лісів, скорочення чисельності представників місцевої фауни, а також отруєння водних ресурсів. Зі зруйнованих складів паливно-мастильних матеріалів та нафтосховищ, а також через руйнування ворогом очисних споруд, у водойми потрапляють шкідливі для життя та здоров’я речовини.
Що таке зариблення та чим воно важливе?
Зариблення річки — це процес випуску у водойму молодої риби або інших водних організмів з метою відновлення чи збільшення чисельності риби, поліпшення екологічного стану водойми або для забезпечення рибальських потреб. Саме зариблення вважається одним із найефективніших способів відновлення водної екосистеми.
Так, деякі види риб, наприклад, риби-меліоранти (товстолобик, білий амур), харчуються синьо-зеленими водоростями, які часто викликають “цвітіння” води. Завдяки цим рибам вода очищається швидше та ефективніше.
До того ж зариблення сприяє збереженню та відновленню популяцій видів риб, які можуть бути на межі зникнення через надмірний вилов, забруднення або зміни клімату. Також зариблення допомагає зберегти баланс між хижими та травоїдними рибами, що має позитивний вплив на водну екосистему в цілому.
Зариблювали в цьому році масштабно
В Україні на державному рівні у 2024 році зариблення водойм проходило досить масштабно. У рибогосподарські водні об’єкти України випустили понад 10,8 млн екземплярів цінних видів риб. Серед них – харіус європейський, лосось дунайський, форель струмкова, короп, товстолоб та білий амур.
Унікальна кампанія зариблення за рахунок державного бюджету дала можливість поповнити водойми Карпатського регіону понад 283 тис. екземплярів лососевих видів риб, що на 11% більше, ніж у попередньому році. Вперше за часів незалежності України до водойм Закарпаття вселили мальків червонокнижного харіуса європейського. Водні об’єкти басейну Тиси у межах Чернівецької та Закарпатської областей збагатилися 21 400 екз. червонокнижного лосося дунайського (головатиці). Водойми одразу чотирьох регіонів – Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпаття та Буковини збагатилися 253 тис. екз. мальків струмкової форелі.
За кошти місцевих бюджетів випустили у водойми півмільйона рибин
У 2024 році розпочалася масштабна кампанія зариблення водойм за кошти, які отримали місцеві бюджети від спеціального використання водних біоресурсів через прозорі аукціони на промисловий вилов риби. На Черкащині до Кременчуцького водосховища випустили близько 358 тис. екз. товстолоба, на Полтавщині рибні запаси Кременчуцького і Кам’янського водосховищ поповнилися 54 820 екз. товстолоба, р. Ворскла – 7830 екз. товстолоба. На Кіровоградщині до Кременчуцького і Кам’янського водосховищ вселено 31 834 екз. коропа та товстолоба.
Загалом за кошти місцевих бюджетів минулоріч у водоймах України оселилося 485 тис. екз. цінних видів риби, що в 17 разів перевищує показник 2023 року.
Зариблення в Режимі спеціальних товарних рибних господарств у минулому році здійснювали 28 суб’єктів господарювання,. Вони вселили 9,9 млн екземплярів різновікової стадії риб, з них 8,2 млн екземплярів випустили у водойми Одеської області.
Зариблюють і громадські активісти
Громадськими організаціями, а також за рахунок компенсаційних коштів і благодійних внесків, у річки випустили 187 тис. екземплярів водних біоресурсів, що вдвічі більше, ніж у попередньому році. Вселення здійснювалися у Дніпропетровській, Закарпатській, Львівській, Київській та Полтавській областях.
Якщо казати про наш регіон, то у вересні 2024 року Рибальський клуб “Фішбон” випустив 100 кг коропа і амура випустили у р. Вовча в центрі Павлограда; 100 кг у водойму поблизу Тернівки, а також та на 307 кг зарибили у р. Самара (Вербківська громада, шахта Павлоградська).
Приклад села Вербки, що на Павлоградщині
Як вже повідомляв сайт “СТЕП”, на Павлоградщині у селі Вербки за кошти екологічного фонду місцевого бюджету організували зариблення річки Самара. У річку Самара випустили 660 кг малька товстолоба, коропа та білого амура. Учасниками зариблення стали активні рибалки села.
Як зазначає Олег Маренков, кандидат біологічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, це допоможе покращити гідрологічний режим річки, сприятиме її очищенню та відновленню популяції риб.
Ініціативи, подібні до тих, що реалізовані у Вербках, є прикладом того, як громади можуть впливати на покращення екологічного стану своїх регіонів. Зариблення водойм – це інвестиція в майбутнє, яка забезпечує здоров’я річкових екосистем, підвищує рибопродуктивність і сприяє екологічному розвитку громад.
«Систематичне поповнення популяцій водних біоресурсів є стратегічно важливим для рибного господарства, адже це робота на перспективу для забезпечення продовольчої безпеки країни та поліпшення екологічного стану водойм. Водночас масове вселення водних біоресурсів сприятиме розвитку рекреаційного рибальства й туризму в регіонах, заохочуючи рибалок-любителів приїжджати на відпочинок до водойм», ― зазначають у Дніпропетровському рибоохоронному патрулі.
Річкові екосистеми стикаються з серйозною загрозою – браконьєрством. Незаконний вилов риби зводить нанівець зусилля щодо відновлення водойм.
Якщо ви стали свідком незаконного вилову риби, повідомте за телефонами:
- «Гаряча лінія» Дніпропетровського рибоохоронного патруля: 096 400 02 50
- «Гаряча лінія» Держрибагентства: 0 800 50 52 50
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.