Дружина розвідника Андрія Директоренка Еля виходила на акції та навіть стояла з пікетом біля Верховної Ради ― три роки вона чекала чоловіка з полону. Нарешті, в одному з крайніх обмінів він повернувся додому. Еля не тільки зустрічала свого Андрія під час обміну, а вже з’їздила до нього в шпиталь, де звільнені проходять реабілітацію.
Про це йдеться в сюжеті «ТСН».
Андрій Директоренко вперше мобілізувався в 2014 році, став розвідником. Потім за півтора року звільнився, але на початку повномасштабного вторгнення одразу пішов добровольцем.
«У полон потрапив у березні 2022 року. Ми в пастку потрапили. Засідка була», ― розповідає Андрій.
«Важко, тому що я звикла, що ми з ним все разом. Я ніколи не приймала ніяких рішень сама. І коли я дізналася, що він потрапив у полу, для мене почалося пекло. Пекло почалося для нього, але я горіла з ним в тому пеклі», ― розповідає жінка.
Чоловіка тримали у двох колоніях – в Курську та в Вязьма. Після тих тюрем в нього болять коліна і шрами на руках.
«Багато стояли на колінах, на бетоні. І застудив, видно. У мене більше року була короста (чесотка, ― ред.)», ― розповідає чоловік.
На волі нині він під сильним враженням від кількості інформації і розміру цін.
Доки Андрій відновлюється, пара вже будує плани на життя. Кажуть, мріють про дитину.