Павлоградський історико-краєзнавчий музей опублікував допис про події Другої світової війни в місті. Йдеться про записи італійського військовослужбовця, який перебував у Павлограді під час лютневих подій 1943 року.
Участь 8-ї італійської армії у кампанії «Барбаросса» почалася в серпні 1941 року. На територію СРСР тоді прибуло близько 63 тисяч італійськи військових. З літа 1941 року італійські війська брали участь у боях на території Західного Донбасу, зокрема й у напрямку Павлограда.
6 лютого 1943 року підрозділи дивізії «Челере» під час відступу були змушені зробити незаплановану зупинку в Павлограді. Група на чолі з полковником Маріо Карлоні налічувала 88 офіцерів і 2238 унтер-офіцерів та солдатів. Колона Карлоні отримала завдання прикривати відступ інших частин і захищати їх від нападів партизанів та радянських танків.
У дописі музею вказано, що маршрут відступу проходив через Горлівку, Гришине, Петропавлівку, Димитрівку, Павлоград, Новомосковськ та Дніпропетровськ.
За спогадами самого Маріо Карлоні, німецьке командування спочатку не дозволило колоні зупинятися в місті. Однак полковник вирішив розквартирувати підрозділ у східній частині Павлограда.
Коли ситуація загострилася, полковника Карлоні призначили командувачем оборони Павлограда з правом керувати і німецькими військами. За його словами, у розпорядженні було близько 2000 італійських та 600 німецьких солдатів, а також артилерія і протитанкові гармати. У дописі музею йдеться, що з 10 по 20 лютого 1943 року група Карлоні фактично надавала останню підтримку вермахту в Павлограді.
Штаб було перенесено до будівлі, де розміщувалася німецька влада — у чотириповерховий будинок на тодішній Дворянській вулиці (нині — вулиця Ганни Світличної), у приміщення колишнього млина Венгеровського.
У музеї зазначають, що це лише частина історії, і продовження буде опубліковано згодом.