1% обстежених ділянок уздовж Дунаю показали добрий або високий екологічний стан за рівнем органічного забруднення — це позитивний сигнал, який свідчить про ефективність заходів з охорони водних ресурсів у країнах басейну, зауважує Всесвітній фонд природи WWF-Україна. Втім, хоч і в невисоких концентраціях, по всій течії Дунаю було виявлено мікропластик. Також у зразках води було зафіксовано 87 видів наркотичних речовин і продуктів їхнього розпаду. Ці та інші резльтати були отримані під час Спільного Дунайського дослідження 2019 року, а оприлюднені лише нещодавно. WWF-Україна, як один із національних партнерів ініціативи, підтримує поширення даних моніторингу та закликає до посилення зусиль для захисту річки, що є життєво важливою водною артерією Європи.
Що таке Спільні Дунайські дослідження і яка їхня мета?
У 2025 році вже традиційно розпочалися Спільні Дунайські дослідження (The Joint Danube Survey, JDS). Починаючи з 2001 року, вони проводяться кожні шість років синхронно з періодом планування управління річковим басейном відповідно до Водної рамкової директиви ЄС (ВРД).
Це найбільше міжнародне річкове дослідження у світі, адже в ньому беруть участь 14 країн, які відбирають різноманітні проби вздовж усієї течії річки Дунай — а це понад 2800 км. В Україні точки відбору проб розташовані в дельті Дунаю (райони міст Кілія та Вилкове Одеської області).
Які цілі ставить перед собою це дослідження:
- Зібрати дані про спеціальні параметри, які зазвичай не аналізуються (такі як мікропластик, антибіотики і навіть наркотичні речовини у воді).
- Зібрати всі ці дані у формі, яка дозволяє легко порівнювати їх між Дунайськими державами.
- Підвищувати обізнаність про якість вод Дунаю та поточні заходи з їхнього захисту.
- Заповнювати прогалини у впровадженні ВРД.
До цього часу вже було проведено три комплексні дослідження Дунаю (JDS) — у 2001, 2007 та 2013 роках. Четверта експедиція, відома як JDS4, стартувала в середині 2019 року й охопила пункти відбору проб у 13 країнах Дунайського басейну. Її масштаб був суттєво розширений: дослідження проводилося на 51 обраній ділянці, які були визначені експертами Міжнародної комісії з охорони річки Дунай (МКЗДР).
Результати останнього дослідження — JDS4 — були оприлюднені у 2025 році.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ СПІЛЬНОГО ДУНАЙСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ-2019
- Яким є екологічний стан річки Дунай і чи безпечно у ній купатися?
81% досліджених ділянок уздовж усього Дунаю демонструють ознаки доброго або високого екологічного стану за рівнем органічного забруднення. Це дуже гарний показник того, що заходи з Планів управління річковими басейнами, які втілюють Дунайські держави, є ефективними. Проте показники погіршуються нижче за течією:
- 91% ділянок демонструють ознаки доброго або високого екологічного стану у Верхньому Дунаї;
- 80% — у Середньому Дунаї;
- та лише 67% — у Нижньому Дунаї.
За біорізноманіттям риб лише 17% ділянок мають добрий екологічний стан. Гарний хімічний стан вод лише з часом призводить до позитивних змін у біоті, також на риб негативно впливає зарегульованість Дунаю.
Купання в Дунаї — як і в будь-якій іншій річці — завжди пов’язане з певними ризиками. Це можуть бути сильна течія, раптові паводки, приховані під водою перешкоди, судноплавство та інші небезпеки.
Але якщо говорити про якість води, то дослідження JDS4 дає обнадійливу картину. Аналіз фекального забруднення показав, що в більшості районів із сучасними очисними спорудами вода є переважно безпечною. Зокрема, 70–80% ділянок Дунаю мають добрий мікробіологічний стан. Проте, щоб офіційно підтвердити безпечність купання за європейськими стандартами, потрібно брати ще більше проб води на кожній ділянці, ніж це було зроблено під час JDS4.
- Скільки видів риб водиться в Дунаї?
Було виявлено 72 зі 100 видів риб, які, як відомо, мешкають у Дунаї.
Осетрових вдалося ідентифікувати лише методом екологічної ДНК (знайдено рештки їхньої ДНК у воді): це стерлядь (Acipenser ruthenus) — на ділянці від Чорного моря до Відня, та севрюга (Acipenser stellatus) — у дельті Дунаю. Це означає, що стан популяції червонокнижних осетрових все ще є незадовільним.
“Той факт, що осетрових риб вдалося виявити лише за допомогою аналізу екологічної ДНК, свідчить про критично низьку чисельність їхніх популяцій. Це тривожний сигнал для всіх, хто дбає про збереження біорізноманіття Дунаю. Осетрові — це давні види й водночас важливі індикатори екологічного здоров’я річок. Але сьогодні вони перебувають на межі зникнення і є найвразливішою родиною серед тварин у світі. Без рішучих дій — від відновлення річкових екосистем і міграційних шляхів до боротьби з браконьєрством — ці унікальні риби можуть зникнути назавжди. У межах проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon ми об’єднали зусилля заради збереження чотирьох видів осетрових, які ще лишилися в Дунаї: осетра руського, стерляді прісноводної, севрюги та білуги.
Експерти нашого фонду вже допомогли ідентифікувати ключові оселища осетрових в Україні, домоглися їх офіційного захисту та посилення контролю за незаконною торгівлею продукції з осетрових і браконьєрством. Також у межах LIFE-Boat 4 Sturgeon у травні 2025 відбулась масштабна екологічна акція — зариблення річки Дунай червонокнижними осетровими видами. У води Дунаю було випущено понад 30 000 мальків червонокнижних осетрових”, — зауважує керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
- Чи справді у водах річки було знайдено наркотичні речовини?
Під час дослідження Дунаю у зразках води було виявлено 87 видів наркотичних речовин і продуктів їхнього розпаду. Однак жодна з них не була присутня в кількостях, які б загрожували довкіллю чи здоров’ю людей.
Йдеться про такі речовини, як опіоїди, кокаїн, канабіс, амфетаміни та препарати з групи екстазі. Це потужні наркотики, заборонені для немедичного використання як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Найчастіше траплявся бензоілегонін — основна речовина, що утворюється в організмі після вживання кокаїну. Його виявили в усіх 11 зразках води з очисних споруд по всьому басейну Дунаю.
Важливо: у порівнянні з попереднім дослідженням, у водах Дунаю тепер фіксують значно нижчі концентрації таких речовин.
- Скільки мікропластику в Дунаї?
Мікропластик, на жаль, був знайдений всюди в Дунаї, але в досить низьких концентраціях.
У всіх зразках води, зібраних під час дослідження, були виявлені пластикові частинки. Найбільше — поліетилену, одного з найпоширеніших типів пластику. Також мікропластик знайшли у зразках мідій. Найчастіше — це поліетилентерефталат (ПЕТ-пластик), який використовують для виготовлення пластикових пляшок, пакування продуктів і стаканчиків для кави.
- Чому знайдені бактерії, на які не діють антибіотики, є проблемою?
Через численні антропогенні чинники та надмірне використання антибіотиків бактерії стали дедалі стійкішими до них. Це явище спостерігається й у поверхневих водах. Як наслідок, стійкі до антибіотиків бактерії, включно з патогенними штамами, здатні поширюватися на великі відстані. Під час дослідження JDS4 було проведено аналіз таких бактерій у Дунаї — і виявлено значне зростання мультирезистентності (стійкості до трьох або більше класів антибіотиків) порівняно з попереднім етапом JDS3. Наприклад, накопичення механізмів стійкості в популяції Escherichia coli (більш відомої як E. coli) у Дунаї триває вже понад шість років.
На жаль, також було виявлено стійкість до “антибіотиків останньої лінії”. Це ліки, які застосовують лише тоді, коли всі інші антибіотики не подіяли. Їх використовують вкрай рідко, щоб не допустити розвитку стійкості, яка унеможливить лікування інфекцій.
- Чи справді в Дунаї є проблема з ртуттю?
Ртуть — це токсичний метал, небезпечний і для людей, і для тварин. Вона може накопичуватися в організмах і передаватися далі по харчовому ланцюгу — саме тому її наявність у довкіллі потребує постійного контролю. Результати дослідження JDS4 показали: ртуть усе ще присутня в рибі, виловленій у Дунаї та його притоках. Її рівень перевищує екологічні стандарти якості води, встановлені в ЄС. Однак добрі новини в тому, що межі, дозволені для харчових продуктів, були перевищені лише частково.
Є й обережний оптимізм: у порівнянні з попереднім дослідженням JDS3, концентрація ртуті місцями зменшилась. Проте робити остаточні висновки поки що рано — ситуацію потрібно й надалі уважно відстежувати.
Спільні Дунайські дослідження-2025
Наразі в умовах російських обстрілів розпочалася робота українських експертів з Інституту гідробіології НАНУ, Українського гідрометеорологічного інституту в межах Спільних Дунайських досліджень-5 на нижньому Дунаю.