Єгор Новіков народився 10 лютого 1999 року в Павлограді. З дитинства був допитливим і працьовитим хлопцем, який любив техніку та створював моделі кораблів у гуртку суднобудування. Навчався у школі №5, де його запам’ятали як веселого, скромного та щирого друга.
Після школи Єгор вступив до Павлоградського професійно-технічного ліцею, де здобув спеціальність зварювальника-електрика. Одночасно працював у тому ж закладі водієм. У 2019 році був призваний до лав Збройних сил України.
Служив у навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині та в Миколаєві, де здобув спеціалізацію водія-електрика. Отримав звання старшого солдата і позитивну характеристику від командирів. Після служби повернувся до рідного ліцею, де знову працював водієм-електриком і вдосконалював свою професію.
Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, Єгор без вагань повернувся на фронт — цього разу як воїн 25-ї Січеславської десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях на Донецькому та Харківському напрямках: Краматорськ, Ізюм, Святогірськ, Лиман, Добропілля, Покровськ — це лише частина місць, де він виконував бойові завдання як водій самохідної батареї.
Побратими згадують Єгора як щирого, доброго й хороброго бійця, на якого завжди можна було покластися.
23 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Комишівка на Донеччині Єгор загинув від поранення, отриманого внаслідок атаки ворожого дрону. Йому було лише 25.
Посмертно нагороджений Орденом Мужності ІІІ ступеня та Знаком пошани м. Павлоград. Похований Єгор Новіков на кладовищі селища Соснівка в Павлограді. У нього залишилися батько та троє братів.
