У транзитний центр міста Павлограда щоденно прибувають люди різного віку та статі. Один з них — Олександр, якого евакуювали з Донецької області. Його витягли з-під завалів дому, де він довгий час ховався від обстрілів.
«Я завжди щось робив, багато працював, не міг сидіти без діла. Допомагав матері. Планував купити собі житло та завести сім’ю. Так би і склалося, але почалася війна. Я поховав матір та інших близьких родичів та друзів. Коли озирнувся, зрозумів, що лишився один. Опинився на транзитному центрі, до того ж поранений, зовсім розгубився. Виникла необхідність у відновленні документів. Здавалося, що життя втратило сенс. Я не знав що робити далі», — розповів Олександр Гуманітарній місії «Проліска».
Згодом, в очікуванні оформлення паспорта, Олександр почав брати активну участь у житті транзитного центру.
«Я раптово зрозумів, що як ніхто інший відчуваю біль евакуйованих людей. Саме зараз я потрібний та задіяний у важливій справі – допомозі іншим. Це наповнює мене енергією», — зізнається він.
Також чоловік вже будує плани на майбутнє.
«Коли відновлю документи, знайду житло і обов’язково роботу, пов’язану із допомогою та порятунком інших. Завдяки людям, яких зустрів на транзитному центрі, я віднайшов себе і зрозумів своє покликання!», — каже Олександр.
Довідка step.dp.ua:
Гуманітарна місія «Проліска» працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні