Павлоградський історико-краєзнавчий музей поділився у своїх соцмережах маловідомою, але яскравою сторінкою з історії міста. Йдеться про Казенний очищувальний винний склад №3 та події, що перетворилися на справжній «винний потоп».
Наприкінці XIX – на початку XX століття Павлоград мав одне з найбільших промислових підприємств — Казенний очищувальний винний склад №3. Він діяв на тодішній вулиці Поліцейській (тепер Шевченка) і приносив державі понад 1,2 млн рублів прибутку щороку.
Тут працювало близько 130 робітників, а у виробництві використовували паровий двигун. Фактично це був лікеро-горілчаний завод, де спирт очищували, кріпили й розводили до потрібних градусів.
Будівля складу була типовою для промислової архітектури кінця XIX ст., зведена за уніфікованим проєктом Міністерства фінансів. Після 1948 року тут працювала меблева фабрика.
Але найяскравішою сторінкою історії стала революційна подія 2 листопада 1917 року, коли Павлоград сколихнув «п’яний бунт». Солдати й містяни увірвалися до підвалів складу, де зберігалося близько 20 тисяч відер спирту. Почався справжній хаос: вино текло підвалами рікою, люди пили просто із землі, дехто потонув у підвалах, а пожежники та міліція, які спершу намагалися зупинити безлад, зрештою теж приєдналися до пияцтва.
Наслідки були серйозними: дисципліна серед солдатів зникла, почалися масові погроми, а більшовики мусили викликати підмогу з Харкова та Катеринослава, щоб зупинити безлад. За спогадами, під час придушення загинуло вісім людей.
Цей «винний потоп» надовго залишився у пам’яті містян як символ хаосу й анархії революційного часу. Водночас Казенний винний склад №3 лишається пам’яткою промислової історії Павлограда, яка нагадує про часи, коли місто було важливим виробничим осередком у регіоні.