Одна із найяскравіших учасниць 17 сезону кулінарного шоу «МастерШеф» Марія Міяке на проєкті була більш відома як Японія. Адже дівчина приїхала на кастинг саме з Країни вранішнього сонця. Проте життєвий та творчий шлях Марії розпочався з Павлограда.
Журналісти «СТЕПу» поспілкувалися з Марією про її шлях від Павлограда до Японії, залаштунки «МастерШефу» та її життя після проєкту.
Точка старту — Павлоград
Марія народилася в Павлограді, і хоч вже давно залишила рідне місто, досі вважає його особливим для себе.
«Я навчалася в середній школі №16. Також закінчила музичну школу №1 — співала в хорі, і це, чесно, одні з найтепліших спогадів дитинства. У нас була класна компанія, ми постійно кудись їздили, виступали — на центральній площі міста, на різноманітних концертах… І мені це дуже подобалося, ця сцена, цей рух, ця енергія», — говорить Марія.
Марія приїздила в Павлоград разом з чоловіком, який оцінив атмосферу міста. За словами дівчини, було дуже цікаво побачити знайомі місця його очима.
Та згадує дівчина не лише павлоградські вулиці, а й місцевих мешканців, що зіграли неабияку роль в її житті:
«Я хочу подякувати своїй вчительці — Лаврентьєвій Вірі Петрівні. Це цікаво, але раніше я майже не розмовляла українською, а з початку повномасштабного вторгнення перейшла повністю на неї. І, якщо чесно, це багато в чому завдяки їй. І ще моя перша вчителька — це моя бабуся, Лобачова Олена Іванівна. Вона була досить сувора до мене, але дала дуже сильну базу і багато життєвих принципів, які зі мною досі».
В Павлограді досі живуть батьки Марії та її бабуся. Дівчина говорить, що дуже хочеться приїхати до них, але зараз немає такої можливості — під час участі в шоу вона була повністю занурена в зйомки, тож на відвідини просто не було часу.
Через війну багато друзів виїхали з Павлограда, а саме місто змінилося, воно вже не таке, яким його пам’ятає Марія.
«Але це все одно місце, де я народилася, де моя родина — і воно займає дуже важливу частину в моєму житті. Але іноді ловлю себе на думці, що дуже сумую саме за тим безтурботним дитячим відчуттям Павлограда… І мені цікаво одного дня повернутися і побачити його вже зовсім іншими очима», — говорить вона.
Від домашньої кухні до азійських експериментів
Марія змалку була дотичною до світу кулінарії — в родині всі смачно готували, тому вона з дитинства просто звикла до хорошої їжі. Готувати дівчину вчили мама та бабусі. Після 20 років її кулінарні горизонти значно розширилися, адже тоді Марія почала багато подорожувати та знайомитися з кухнями різних країн світу.
Окремим відкриттям для неї стала саме азійська кухня:
«Я була в багатьох країнах, майже об’їздила всю Азію — і, звісно, це дуже сильно вплинуло на мене. Мене буквально «затягнула» азійська кухня. Тим більше, що я вже близько 13 років живу в Азії, з них 10 — в Японії. І тут зовсім інший підхід до продукту, до смаку, до деталей — це дуже надихає».
«Я обожнюю spicy food, люблю експериментувати зі смаками — і, напевно, це і є моя головна фішка. І найголовніше — це не професія, це мій passion. Я просто дуже люблю готувати… і ще більше люблю смачно поїсти».
Марія часто готувала для друзів, тож постійно чула від них пораду піти на «МастерШеф». Хоча сама вона навіть не дивилася це шоу. Одного разу дівчина випадково натрапила на сторінку Ольги Мартиновської, де як раз була анкета для участі. Тож Марія вирішила ризикнути. І не прогадала — через деякий час Марія отримала дзвінок із запрошенням в Україну на кастинг.
«Я трохи вагалася, якщо чесно. Але потім подумала: якщо я зараз не поїду, я, мабуть, буду шкодувати про це все життя. Бо такі шанси не кожного дня трапляються».
Цікаво, що Марія не повідомила батькам про приїзд в Україну та відбір до шоу. Адже мама дівчини — фанатка «МастерШеф», та дуже переживала б за доньку. Тож батьки дізналися новину, коли Маша вже потрапила до зіркової двадцятки.
«Найскладніше — точно не готування»
Не дивлячись на те, що «МастерШеф» — кулінарне шоу, найважчим там було зовсім не приготування страв.
«Це кількість камер і людей навколо. Я вже мала досвід роботи перед камерами, бо працювала моделлю і досі цим займаюся, але тут це зовсім інший рівень. Ти стоїш, навколо тебе десятки людей, камери з усіх боків — і при цьому тобі ще треба зібратися і готувати».
Жорсткий таймінг, висока конкуренція та сильні супротивники, необхідність постійно виходити із зони комфорту також додавали стресу. Але, за словами учасниці, напевне, саме це й робить шоу таким цікавим.
Найтеплішим спогадом проєкту для Марії стали люди. Вона знайшла там багато друзів, з якими спілкується навіть по завершенню шоу. Також окремо відзначає й колектив та всю знімальну групу.
«Це був дуже класний колектив. Ми проводили разом дуже багато часу, і в якийсь момент це реально стає як маленька сім’я».
Зворотний бік популярності
Як і в кожного яскравого учасника шоу, в Марії є не лише фанати, але й хейтери в соцмережах. Та, за її словами, вона передбачувала подібне, тож була готова до негативних коментарів.
«По-перше, я розумію, що виглядаю не зовсім стандартно, і для когось це незвично. Є люди, які звикли до певних рамок, і все, що виходить за них, викликає реакцію. Але мене більше дивує інше — коли люди переходять на особисті образи. Вони заходять на мою сторінку і просто пишуть речі, які не мають нічого спільного з реальністю. Наприклад, що я когось булю на проєкті — хоча цього не було взагалі. І виходить парадокс: мене звинувачують у булінгу — і при цьому самі ж булінгять мене. Бо писати людині, що вона «огидна» чи «потворна» — це і є булінг», — поділилась Марія.
«Люди іноді бачать не те, що є насправді — і це нормально. Це їхнє сприйняття. А я для себе вирішила так: хейт — це теж увага. Якщо про тебе говорять, значить, ти вже щось робиш помітне».
Та загалом проєкт дав Марії багато кулінарного досвіду. Учасники готували після зйомок, тренуючи отримані навички, вчили нові рецепти, відточували техніки.
«І я продовжую це робити зараз. Я багато експериментую, вчуся, розвиваюся. Зараз, наприклад, я розробляю меню для власних вечерь — хочу робити їх регулярно, кілька разів на місяць. Уже планую запуск найближчим часом», — говорить Марія. Вона планує влітку приїхати в Україну та організувати і тут декілька вечерь.
Всім нашим читачам Марія радить мріяти та не боятися втілювати ці мрії в життя:
«Якщо у тебе є мрія, у тебе вже є напрямок, куди рухатися. Звичайно головна мрія українців, щоб закінчилась війна. Але життя триває, і важливо не відкладати його на потім — пробувати, навіть якщо страшно або здається, що ще «не час». Тому мрійте, пробуйте — і, головне, будьте щасливими в тому, що робите».