Готуючи наш відео-проєкт «Пенсіонери Vs Дезінформація», редакція сайту «СТЕП» стикнулася з тим, що опитані нами пенсіонери хоч і недовірливі до різноманітної інформації, яку бачать у соцмережах і чують від знайомих, проте все ж можуть потрапити на гачок дезінформації.
Наприклад, один з опитаних пенсіонерів розказав, що вірить у фейк, що Україна продає електроенергію за кордон, і саме тому у нас відключають світло. Хоча цю неправдиву інформацію неодноразово спростовували офіційні представники «Укренерго» та міністерства енергетики.
«Експорту немає, не відбувається і не планується. І кількість таких ворожих ІПСО, вона досить значна, і, звісно, Міненерго виступає з офіційними повідомленнями», ― зазначив у ефірі телемарафону «Єдині новини» заступник міністра енергетики України Микола Колісник.
Чому ж літні люди довіряють інформації в Інтернеті та не перевіряють її?
«Так склалося історично, бо 50-70 років тому існували єдині джерела інформації ― це газети, телебачення, журнали, і країна (СРСР) обмежувала доступ до інформації. Людей не навчали критичному мисленню та перевіряти інформацію», ― зазначає психологиня Олександра Бєлєніннік.
Також літні люди легко підпадають до емоційних впливів. Якщо вони бачить надписи: «Бережіться! Обережно! Тікайте!» та ін. ― можуть почати діяти.
Деякі пенсіонери відповідали нам, що взагалі не дивляться новини ― ні по ТБ, ні в інтернеті, а всю інформацію отримують від родичів, знайомих та сусідів.
Альона Романюк, фактчекерка і авторка проєкту «Нота Єнота», зазначає, що такий «цифровий детокс» дозволяє не перенасичувати мозок зайвою інформацією. Проте, з іншого боку, є прихована пастка в тому, що ми довіряємо людям ― сусідам, кумі, сестрі, брату. Вони ж не будуть нас обманювати? Але ці люди так само можуть споживати дезінформацію з анонімних телеграм-каналів та маловідомих сайтів-сміттярок чи коментарів в Інтернеті, які пишуть боти.
«Споживайте новини, дозовано, але тільки з перевірених медіа. Тут я порекомендую «Білий список медіа» Інституту масової інформації. У ньому є багато ЗМІ (Суспільне, Радіо Свобода, “Українська правда”, “Бабель”, Громадське та інші), обирайте ті, що вам до вподоби. У цих медіа працюють журналісти, які перевіряють інформацію, тож можливість розповсюдження фейків у цих медіа дуже низька».
Як допомогти пенсіонерам впоратися з фейками та дезінформацією?
«По-перше, треба поінформувати їх, що дезінформація існує, і не всій інформації варто довіряти. По-друге, треба створити для них позитивне інформативне поле. Діліться з ними своїми новинами з вашого життя. Не забувайте телефонувати вашим близьким, спілкуватися, пояснювати, яка інформація правдива, а яка ― ні», ― радить Олександра Бєлєніннік.
Фактчекерка Альона Романюк закликає молодь показати своїм бабусям і дідусям, що таке deepfake [діпфейк] ― підроблене відео, яке створюють за допомогою штучного інтелекту.
«Покажіть їм, як штучний інтелект генерує зображення. Ці технології використовують як шахраї, так і ті, хто запускають фейки у соціальних мережах. Тільки так, разом, ми можемо вибудовувати стійкість до ворожих вкидів», ― зазначає Альона Романюк.
Більшість каналів, що розповсюджують новини в соцмережах — це анонімні джерела інформації, які в погоні за рейтингами часто поширюють неперевірену та неправдиву інформацію. Окрім того, вони не несуть відповідальності за поширення неправдивої інформації, тому Центр протидії дезінформації не радить їм довіряти. На цьому в коментарі «СТЕП» наголосив Іван Сличко, керівник департаменту медіаграмотності Центру протидії дезінформації:
«Завжди піддавайте сумнівам інформацію від брата, тітки дружини офіцера, таксиста, який підвозив військового, і «той розповів». Ні в якому разі не поширюйте неправдиву інформацію, адже для когось саме вам є авторитетним джерелом. Людина, повіривши вам, стане жертвою обману. Стежте за новинами Центру протидії дезінформації, у регіонах звертайтеся до обласних військових адміністрацій — це допоможе не потрапити на гачок ворожої пропаганди».
Пропаганда РФ, спрямована на старше покоління, використовує кілька стратегій, зокрема, дезінформацію та емоційний вплив через соціальні медіа і телебачення. Основна мета — підірвати довіру до української влади, створюючи ностальгію за радянським минулим та страх перед майбутнім. Пропаганда часто використовує теми економічної нестабільності та соціальної несправедливості, щоб маніпулювати суспільною думкою серед пенсіонерів, які є вразливішими до таких повідомлень. Тому завдання номер один — вчитися інформаційній гігієні.
Корисні посилання:
Проєкт 🔍Пенсіонери Vs Дезінформація
Проєкт 🔍Молодь Vs Дезінформація
Антифейкові інтелектуальні ігри #нотаєнота від Альони Романюк
Ініціатива «Як не стати овочем» Оксани Мороз
