Здавна люди селилися біля річок. На великих річках розташовані майже всі українські міста. Так і на Павлоградщині протікають кілька важливих водних артерій ― річки Вовча, Самара, Тернівка…
28 липня Кіноклуб DocudaysUA «Поза прокатом» при ГО «Молодіжний центр спілкування «Позитивний Павлоград» провів показ фільму «І кожна річка» режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко. Фільм був відзнятий у 2022 році і розповідає про річки України, які за різних обставин опинилися на межі повного забруднення або пересихання. Найчастіші причини ― діяльність промислових підприємств, побудова гребель, видобуток різноманітних копалин, розораність берегів та ін. При чому, виявляється, що про багато проблем з річками активісти знають та б’ють на сполох, повідомляючи владу на місцях та державу, проте, проблема не вирішується. Чи то нема коштів, чи то ― політичної волі, але річки України продовжують вмирати.
Читайте по темі: У Павлограді молодь дивилася кіно про екологічні проблеми
Що стосується Павлоградщини, то вже за останні кілька десятиліть на наших очах зникла річка Гніздка. Є проблема з водою в колодцях по селах. Нещодавно фахівці Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб провели 44 дослідження води на мікробіологічні показники та 22 дослідження на фізико-хімічні показники. в річці Вовча в межах Павлограда виявили холероподібний вібріон. Також вода у Вовчій не відповідає фізико-хімічним показникам, оскільки містить сухий залишок, хлориди та сульфати.
«Про проблему очищення річок треба гучно заявляти, проводити інформаційну кампанію, шукати кошти та розробляти спеціальні екологічні програми», ― каже Влад Косоног, один з глядачів.
Захід відвідав депутат Павлоградської міської ради, військовослужбовець Володимир Гаркуша, а також керівники ГО «ОПМРД» Павло Шанька, ГО «Рибільський клуб «Фішбон» Руслан Савченко, ГО «Центр іноваційного розвитку «Персона» Олена Кочанова, ГО «Молодіжний центр «Іскра» Антон Бойченко, місцева молодь, студенти і підлітки.
«Я бував на багатьох річках України. Але найкраща, я вважаю, це саме річка Вовча», ― каже Павло Шанька, він разом з однодумцями зариблює річки та проводить рейди проти браконьєрів.
Також збирає донати і зариблює річку засновник Клубу рибалок «Фішбон» Руслан Савченко. Зараз він став одним із засновників бази для відпочинку на берегу ставка поблизу Павлограда «Дім рибалки».
«Зараз річки в дуже занедбаному стані і замулені завдяки втручанню нас, людей. Коли ми дивимося, як живуть тварини та інші живі істоти в природі ― все чисто. Доки не втручаються люди. Ми самі створюємо цю проблему. Я вважаю, що тема річок для Павлоград і Павлоградського району ― це дуже важлива тема. Дякую, що запросили, я буду радий долучитися до ініціатив, пов’язаних з річками», ― каже місцевий депутат Володимир Гаркуша.
Учасники обговорень розділилися на дві групи і запропонували свої кроки, як можна поліпшити стан річок. Це як різноманітні інформаційні кампанії, так і державні програми. В тому числі, наприклад, можна висаджувати дерева для укріплення берегів, провести біомеліорацію річки (запуск риб-міомеліорантів, що поїдають синє-зелені водорості), контролювати, щоб у річку не йшли стоки та каналізація, мордернізувати очисні споруди та ін.
Кожен учасник отримав на згадку еко-шопер з логотипом «Адвокаційної кампанії «Збережемо річки разом».
«Ці шопери ― це символ того, що ви свідомо відмовляєтеся від поліетиленових пакетів Забруднення Землі пластиковими відходами – глобальна проблема людства, яку ми самі собі створили, і яку ми самі тепер намагаємося вирішити. Так що спробуємо почати з маленьких кроків, з себе», ― каже організаторка кінопоказу Тетяна Волкова.
У планах кіноклубівців — підготувати звернення до Павлоградської міської ради з пропозиціями, як можна розширити або доповнити міську екологічну програму.
Проєкт впроваджується завдяки підтримці Мережі DOCU/CLUB, що фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France. Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.