Днями в Павлоградському міськрайонному суді пройшло засідання по справі про вибух біля ТЦК у Павлограді. Подія сталася трохи більше року тому — 2 лютого ввечері павлоградці почули гучний вибух. Виявилося, що біля будівлі ТЦК та СП у Павлограді підірвали підірвали саморобний вибуховий пристрій. Тоді молодий військовослужбовець отримав осколкове поранення.
Підозрюваними виявилися молоді хлопці, які шукали «легких грошей»
Силовикам вдалося протягом доби вийти на слід підозрюваних. Ними виявилися павлоградець та два мешканці Одеської області. Хлопцям на момент затримання було 21-22 роки. За версією слідства, вони шукали швидкого заробітку, тому російським спецслужбам вдалося завербувати їх через телеграм-канал.
За інструкцією від куратора один молодиків ‒ мешканець Павлограда ‒ сам зробив саморобний пристрій і заховав його у схроні поблизу своєї домівки. Вибухівку він «начинив» цвяхами і гайками, щоб збільшити площу ураження.
Ще двоє завербованих приїхали з Одеської області, вони забрали пакет зі схованки та заклали вибухівку поблизу ТЦК — неподалік від вхідної калитки. Після чого активували вибухівку дистанційно, за допомогою телефону. Також, як стверджує СБУ, обвинувачені встановили напроти будівлі приховану камеру, яка мала зняти наслідки теракту.
Судді переглянув відео зі слідчим експериментом
Справу розглядає колегія суддів. Прокурори та адвокати підключалися до засідання во відеоконференцзв’язку. На лаві підсудних — троє молодих хлопців. Під час засідання судді переглянули відео зі слідчим експериментом — один з обвинувачених показував, де він залишав пакунок з вибуховим пристроєм.
Адвокати просили змінити запобіжний захід — з тримання під вартою на домашній арешт. Один з обвинувачених вказав, що не вступав в змову з обвинуваченими, тому визнає тільки статтю про незаконне поводження з вибуховими речовинами. Але суд вирішив, що ризики, серед яких переховування від слідства, не зменшилися. Усім трьом продовжили строк тримання під вартою до 13 квітня.
«Враховуючи, що в Україні введено воєнний стан і характер інкримінованого правопорушення, суд в даному випадку вважає доцільним не визначати розмір застави», — зазначив суддя Мар’ян Мицак.
За терористичний акт — до 12 років за ґратами
Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі по тяжким статтям — дії вчинені хлопцями за попередньою змовою кваліфікуються слідством за ч. 2 ст. 258 (терористичний акт) та ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).
Наступне засідання по цій справі відбудеться у березні.
До речі, як повідомляли у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону, обвинувачені готувались до здійснення іншого терористичного акту.
Читайте також: Готували новий теракт: молодиків, що влаштували вибух біля ТЦК у Павлограді, взяли під варту
Не лише Павлоград: по Україні — хвиля атак на ТЦК
Загалом у 2025 році по всій Україні зафіксували хвилю терактів та атак, спрямованих проти будівель ТЦК та їхніх співробітників, які правоохоронці прямо пов’язують із російськими спецслужбами. СБУ та Нацполіція заявляли, що бачать між інцидентами зв’язок і вказують на «російський слід», а ціль — дестабілізація мобілізації та дискредитація ТЦК.
Лише у лютому 2025 року вибухи лунали поблизу ТЦК та СП у Павлограді, Рівному (поранено 8 військовослужбовців), Кам’янець-Подільському (загинув один чоловік, ще 4 людини поранені). СБУ повідомляла, що з 2024 року й до початку лютого 2025 року встановлено 497 осіб, причетних до підпалів і підготовки терактів біля ТЦК, причому виконавців у справах щодо вибухів та підпалів ТЦК знаходять «по гарячих слідах». Влітку 2025 року від закладання вибухівки росіяни перейшли до ударів дронами по будівлях ТЦК, поліції та прокуратури.
У низці резонансних терактів біля ТЦК (зокрема справи, де були загиблі й поранені) суди на початок 2026 року в основному продовжують тримання під вартою, вироків ще немає.
Авторка Тетяна Волкова
Фото автора, Служби безпеки України
Матеріал підготовлено в межах менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що впроваджується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту.