Ірина Капуста та Ілмарс Калниньш — українсько-латвійська родина, яка волонтерить з перших днів війни. Ми зустріли їх тут, у Павлоградському районі, під час Волонтерського балу. Разом з колективом Волонтерського хабу «Разом до перемоги» вони відвідали святкування Дня волонтера.
«Ми живемо в Латвії, але кожні три місяці ми тут, в Україні. У Ризі починали з того, що виходили на акції протесту під російське посольство, далі почали робити окопні свічки, потім почали плести маскувальні сітки, а потім почали ганяти в Україну машини. А коли почали наших хлопців, поранених військових, поранених везти на реабілітацію в Латвію, ми приєдналися і туди», — розповідає Ірина Капуста.
У Латвії волонтери допомагають пораненим хлопцям: возять їх на екскурсії, підтримують морально, готують їжу на зворотню дорогу.
«Ми і досі спілкуємося. Один із наших українців, який втратив ногу на війні, написав моєму чоловіку, і це було до сліз. Він пише: «Ілмарс, якщо у вас в Латвії, щось почнеться, я піду воювати за вас навіть без ноги», — каже Ірина Капуста.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
