Холодна зима, темрява, відключення світла і ти навпомацки підіймаєшся на п’ятий поверх. Ліхтарик у кишені — це вже маст хев. Щось нагадує? Так, торішню зиму. Але один з будинків Павлограда все ж мав освітлені під’їзди навіть під час блекаутів. А все завдяки тому, що на даху встановили сонячну електростанцію.
Від «Ленінградської, **» до «Перлини Павлограда»
Майже всі багатоповерхівки у Павлограді — це будинки старші за 60 років. Понад 430 будинків створили ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), а також у місті існує громадська організація «Ресурсний центр — епіцентр змін», яка реалізує проєкти у сфері громадської безпеки та енергоефективності, в тому числі і для багатоповерхівок. Очолює організацію Оксана Горова — громадська активістка, голова Громадської ради м. Павлоград, а також з 2011 року — голова ОСББ у своєму будинку.
Будинок розташований на вул. Західнодонбаська. Колись ця вулиця мала назву «Ленінградська», а ОСББ — «Ленінградська, **». Але після прийняття закону про декомунізацію співвласники перейменували об’єднання на «Перлина Павлограда».
Оксана Горова неодноразово писала та вигравала грантові проєкти для цього будинку — тут зроблені ремонти під’їздів, утеплені фасадні торцеві стіни, встановлений індивідуальний теплопункт, лави та ін. Але одним з найбільш цікавих та унікальних для Павлограда проєктів стало встановлення сонячної електростанції на даху будинку. У 2022 році проєкт профінансував Фонд імені Гайнріха Бьолля.
«Почалася війна. До цього цей пілотний проєкт планували втілити в Херсоні — Херсон окупували. Планували в Харкові — в той будинок декілька разів «прилетіло». І потім стали розглядати можливість реалізувати в іншому місті. Через те, що наша організація мала перелік успішних проєктів, — нас відібрали. Скажемо так, нам пощастило», — коментує Оксана Горова.
У 2022 році блекаутів ще не було. Але, як кажуть, випадковості не випадкові — у день, коли сонячні панелі підіймали на дах будинку, стався перший блекаут по всій Україні. Спочатку мешканці розглядали сонячну станцію передусім як спосіб економії. З початком масових відключень електроенергії її роль змінилася — на перше місце вийшла безпека.
«Ми використовуємо енергію сонця на ліфти й домофони. Коли ми думали про встановлення електростанції, взагалі не йшлося про окупність, йшлося передусім про безпеку та можливість мати хоча б якесь джерело енергії», — каже Оксана Горова.
Яке обладнання встановили й скільки вдалося заощадити
Сонячна станція має інвертор потужністю 5 кВт та сонячні панелі загальною потужністю 5 кВт.
Станція забезпечує електроенергією загальнобудинкові потреби. За словами голови ОСББ, у періоди, коли система працює від сонця, витрати на електроенергію можуть становити близько 200 гривень замість 800–900 гривень.
Орієнтовна економія для будинку — до 6–10 тисяч гривень на рік. Втім, називати таку систему способом швидкої окупності не варто.
У цьому будинку споживання електроенергії невелике: освітлення під’їздів уже давно модернізували, встановили датчики руху, працюють домофони. Тому за рахунок лише економії на електроенергії сонячна станція могла б окупатися десятки років.
«Це не про окупність. Це про безпеку, економію і використання альтернативних джерел», — пояснює голова ОСББ.
Яку «роботу над помилками» хотіли б зробити?
«Якби ми реалізовували цей проєкт зараз, то більшу частину коштів спрямували б саме на накопичення енергії, — зазначає Оксана Горова. — Я б навіть менше поставила сонячних панелей, але поставила б гарний акумулятор. За можливості — 5, а навіть 10 кВт», — пояснює Оксана Петрівна.
За її словами, акумулятор на 5 кВт зараз коштує близько 60 тис. грн, тож дозволити собі таке обладнання може не кожний будинок.
Досвід «Перлини Павлограда» показує головну проблему сонячної станції без накопичувача: сонце не завжди є саме тоді, коли будинку потрібна електроенергія. Вдень система може виробляти електроенергію, але під час вечірнього або нічного відключення її вже неможливо використати без акумулятора.
Тому для будинків, які хочуть використовувати СЕС саме як резервне джерело живлення, важливо проєктувати систему не лише за кількістю панелей.
Потрібно розраховувати:
- скільки електроенергії споживає будинок;
- яке навантаження необхідно забезпечити під час відключення;
- якої потужності потрібен інвертор;
- який обсяг акумуляторів необхідний;
- скільки сонячних панелей реально може розмістити дах;
- які системи будинку мають працювати в аварійному режимі.
У випадку цього ОСББ пріоритетними є освітлення під’їздів і домофони. В інших будинках до цього переліку можуть додаватися ліфти, насоси, системи опалення або інше обладнання.
Як встановити СЕС на будинку?
По-перше, треба визначитися з джерелом фінансування. У випадку ОСББ «Перлина Павлограда» — це були донорські кошти. Зараз у мешканців Києва, Харкова, Київської та Харківської областей є можливість скористатися програмою «СвітлоДІМ». Ця програма допомагає ОСББ, управителям та житловим кооперативам частково компенсувати вартість обладнання для роботи будинків під час відключень електроенергії. Можна отримати до 300 тис. грн на генератори, інвертори, акумулятори, сонячні панелі та інше.
По-друге, треба зосередитися не на виборі сонячних панелей, а на аналізі споживання.
«Не просто мріяти, а рахувати: скільки ми споживаємо, яке нам потрібне обладнання і скільки буде коштувати його встановлення», — радить голова ОСББ.
Саме споживання визначає конфігурацію системи. Одна справа — забезпечити кілька ламп у під’їздах, і зовсім інша — підтримувати роботу ліфтів, насосів та інших потужних споживачів. Тому універсальної ціни на сонячну станцію для багатоповерхівки немає.
По-третє, треба рішення правління ОСББ. У випадку «Перлини Павлограда» проєкт реалізовувала громадська організація «Ресурсний центр — епіцентр змін» за підтримки міжнародних донорів. Для цього була отримана згода від правління ОСББ, у тому числі, на використання покрівлі.
Сонячна станція — лише частина енергоефективності
Павлоградський будинок прийшов до сонячної станції не за один проєкт. Раніше тут встановили енергоефективні вікна у під’їздах, утеплили торці будинку, модернізували освітлення та встановили індивідуальний тепловий пункт.
Індивідуальний тепловий пункт дозволяє регулювати теплопостачання будинку. Особливо відчутною економія є у перехідні періоди — восени та навесні.
Після заміни вікон і встановлення додаткових дверей у квартирах, суміжних із під’їздами, стало тепліше приблизно на 5 градусів. Утеплення торців також дозволило вирівняти температурні умови для мешканців кутових квартир.
Саме комплекс таких заходів дав мешканцям найбільш відчутний результат.
Мешканці ОСББ зазначають, що встановлення сонячних панелей на будинку зробило життя трошки комфортнішим. Це особливо відчутно під час відключень світла:
«Це один будинок такий у нас у Павлограді, який має на даху сонячні панелі. Вночі, коли йдеш, горить світло в під’їзді — все видно. Це навіть і про безпеку — в темряві можна впасти, травмуватися. А ще — ти добре бачиш, хто зайшов з тобою в під’їзд», — каже Сергій, мешканець будинку.
«Якщо мріяти про майбутнє, то, звичайно, хотілося б провести повне утеплення будинку. Це б стало ключовим заходом з енергоефективності», — вважає Оксана Горова. Ну а поки роблять поточні ремонти, зараз на часі ― ремонт покрівлі.
Питання для ОСББ сьогодні не лише в тому, чи встановлювати сонячні панелі. Важливіше визначити, які потреби будинку потрібно забезпечити під час відключення і яка система справді дозволить це зробити. Павлоградський приклад підкреслює важливий принцип: енергоефективність — це не одна технологія. Найбільший ефект дає поєднання утеплення, модернізації освітлення, ефективного опалення, резервного живлення та накопичення енергії.
