На Павлоградщині є багато іменитих, відомих волонтерів. А є і ті, хто тихенько робить колосальну роботу. Герої нашого репортажу — Громадська організація “Спілка інвалідів праці, потерпілих та сімей загиблих на виробництві “ЗАХИСТ” — колишні шахтарі, які сьогодні щодня працюють заради того, щоб фронт витримав.
Спочатку допомагали переселенцям в гуртожитку. Далі «переключилися» на допомогу військовим. Зараз роблять окопні свічки, шрапнель для скидів. А нещодавно почали плести «новинку» — антидронові штори.
«Такі штори вміють робити тільки дві жіночки у цілому місті, а вони дуже потрібні. У них дрони заплутуються, і це береже життя нашим хлопцям. Ідею піддивилися у моск**лів», — розповідає один з учасників організації.
Керівник «Захисту» Володимир Борушок 25 років відпрацював у шахті. Він згадує, що починав свою діяльність з акцій на захист прав шахтарів, які отримали інвалідність.
«Військові передають подяки, шеврони, корпуси від снарядів… Нас мотивує те, що ми тут живемо, ми маємо допомагати, якусь частку внести, щось зробити для перемоги», — каже Володимир Борушок.
Металеві частинки арматури, яку рівняють та нарізають шахтарі-регресники, військові називають «подаруночками» для ворога.
Грошима організації завідує Ігор Цеменко. Він скрупульозно веде облік донатів: хтось жертвує 100 гривень, а є й такі, хто надсилає по 10–20 тисяч гривень майже щомісяця.
«Шахтарі з інвалідністю — небайдужі. Допомагають хто донатом, хто працею. Щоб було зрозуміло, з березня 2022 року наша організація закупила 6 тон 400 кг парафіну, який був перетоплений в окопні свічки. За час війни наша організація зібрала 1,8 млн грн», — каже Ігор Цеменко.
Шахтарі з інвалідністю з Павлограда пам’ятають важкі умови роботи й знають ціну справжньої підтримки. Під шум станків вони продовжують свою боротьбу — як нагадування, що тил тримається на таких, як вони.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
