На кладовищі по вул. Луганська у Павлограді колись була старовинна каплиця (часовня). Про це розповіли на сторінці Павлоградського історико-краєзнавчого музею, переповідаючи спогади Віктора Пироженка, члена товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка «Просвіта»:
«В Городищі, на цвинтарі стояла гарної архітектури часовня з мармуровими барельєфами з тонким мереживом. Ми ще не знали тоді слів «часовня», «каплиця», серед нас, дітлахів, була одна назва цій споруді — пам’ятник. Я її пам’ятаю вже розкуркуленою, але ще величавою. До війни ми туди ходили з сусіднім хлопцем гороб’ячі гнізда драти. Він був від мене трохи старшим, то ж лазив по часовні, а я внизу картузом ловив гороб’ячі крашанки.
Десь за рік-два перед війною часовню було розбито до «основанья» і в колгоспі ім. Ворошилова матеріал часовні поклали у фундамент конюшні. Давно вже вона розвалилася, як і все те, що робилось з примусу і без знання справи, та ще й без душі…».
Так радянська влада проводила антирелігійну кампанію, руйнуючи церкви, часовні та грабуючи церковне майно.
Цікаво, що нещодавно на цьому кладовищі теж збудували часовню. Але в цей раз на згадку про загиблих у російсько-українській війні.