Можна знати формулу, але не розуміти, як застосувати її на практиці. Можна вивчити правила, але розгубитися перед завданням. Школа має не лише передавати знання, а й допомагати дітям навчитися ними користуватися: шукати рішення, працювати з технологіями.
Коли заходиш до кабінету гуртка робототехніки у Ліцеї №9 імені Євгенія Єніна, одразу стає зрозуміло — тут працюють люди, які просто люблять і роботУ, і роботІВ. Гурток існує з 2018 року і за 8 років здобув чимало нагород та навіть отримав справжній патент на винахід. Як все починалось, до чого тут LEGO та що про гурток кажуть його вихованці — читайте у матеріалі step.dp.ua.
Гурток розпочався з ініціативи Сергія Янченка. Він хотів зацікавити технікою свого племінника, який захоплювався автомодельним спортом, і запропонував організувати заняття на базі школи, у якій сам колись навчався. Адміністрація школи ідею підтримала, і так у Ліцеї з’явився свій осередок STEM-освіти.
STEM-освіта — це підхід до навчання, який об’єднує природничі науки (Science), технології (Technology), інженерію (Engineering) та математику (Mathematics). Робототехніка — це одна з найяскравіших складових STEM-освіти.
Крім Сергія Янченка, гурток ведуть два вчителі — Юрій Тарасов і Ольга Карпець. Ольга Сергіївна працює з молодшими школярами — 3-4 класи, а Юрій Валентинович та Сергій Володимирович ― з учнями 5-9 класів.
Почали конструювати роботів на базі контроллера Ардуіно, а завдяки гранту від LEGO Education для участі у міжнародній програмі First LEGO League команда почала працювати з набором LEGO Mindstorms EV3.
«Перше значне досягнення команди – це перемога у обласному етапі міжнародної програми «Роботрафік-2020» серед 18 досвідчених команд області та України. А вже влітку 2021 році на всеукраїнському фестивалі «ROBOTICA+ROBOFIRST» Команда 9WIZARDS, під керівництвом тренерів, отримала номінацію «Нагорода тренера», — розповідають наставники.
«Ми вчимо не просто будувати роботів — ми вчимо працювати в команді»
Через багато років кількість напрямків зросла. Завдяки отриманому у подарунок 3D-принтеру гуртківці змогли освоїти 3D-моделювання та 3D-друк, гравірування та лазерну різку та постійно вдосконалюють ці навички, створюючи нових роботів та проєкти.
«Коли ми познайомилися ближче з FIRST LEGO League ми зрозуміли, що «Дизайн роботів» — це тільки один з чотирьох напрямків. Ще є «Гра роботів» — змагання на тематичному полі. Також у кожного сезону є своя тема. За нею є «Інноваційний проєкт». Ще один етап оцінювання ― це «Основні цінності» (інклюзія, комунікація, командна робота та ін.) — оцінюється, як діти взаємодіють між собою та з іншими. Зрозуміло, не всі діти потім займатимуться робототехнікою чи працюватимуть в IT. Але вміння спілкуватися, презентувати, командна робота — це дуже важливо сьогодні. І саме цьому ми вчимо», — каже Сергій Янченко.
Як поразка допомогла команді рухатися далі
Досвід участі у змаганнях навчив школярів не лише перемагати, а й долати невдачі. Після одного з невдалих виступів команда не змогла показати запланований результат. Залишався вибір: сподіватися на помилки суперників або зосередитися на власній роботі та використати можливості, які ще були доступні. Педагоги разом із дітьми обрали другий варіант і досягли успіху, отримавши нагороду та путівку до Фіналу.
Ця історія стала прикладом того, як можна перетворити невдачу на досвід, що допомагає рухатися вперед. Після того неформальним гімном гуртка стала пісня Carrie Underwood – The Champion ft. Ludacris (Official Music Video)
«Ми непереможні, ми незламні, ми нестримні та нездоланні, нас збивають з ніг — ми знову встаємо» — цей переклад пісні став «кричалкою» команди.
Сонячний трекер, який приніс команді чемпіонство і патент
Один із найяскравіших прикладів роботи гуртка — проєкт Sunflower, або «Соняшник». Його створила команда «9Wizards» в межах сезону змагань First Lego League Challenge, присвяченого енергії.
Команда дослідила різні види енергії та зосередилася на сонячній. Так виникла ідея розробити систему, яка визначає положення Сонця й орієнтує сонячну панель у потрібному напрямку. На відміну від систем, які шукають найяскравіше джерело світла за допомогою датчиків, розробка команди використовує розрахунки. Програма враховує географічні координати місця та час, щоб визначити напрямок на Сонце.
У 2023 році команда представила розробку на фіналі всеукраїнських змагань із робототехніки та здобула перше місце. Державний «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» надав патент на корисну модель «Система стеження за сонцем».
Наступним кроком стало перетворення ідеї на стартап. Команда «9Wizards» долучилася до бізнес-акселератора, де учасники навчалися розвивати власні проєкти, готувати презентації, працювати з менторами та оцінювати можливості виходу на ринок. У листопаді 2024 року команда увійшла до десятки найкращих серед 99 учасників програми. Для школярів це була можливість попрацювати в середовищі, де свої ідеї розвивають молоді підприємці та інженери. Розробкою навіть зацікавилися представники київського інноваційного технопарку UNIT.City.
«Всі ці навички я використовую у повсякденному житті»
Світлана Шепель, якій зараз 17 років, навчається у Гімназії Нового Їчина (Чехія). Вона розповідає, що гурток мав великий вплив на її життя.
«За 3 роки, які присвятила робототехніці, я навчилась тих навичок, що будуть корисні все життя. По-перше, це робота в команді та з людьми загалом. У процесі роботи звісно можуть виникати непорозуміння або розбіжності в поглядах. Наші тренери завжди допомагали розв’язати питання без конфлікту та з повагою до іншого учасника команди. По-друге – знання та практика у сфері програмування, конструювання та дизайну. Всі ці навички я використовую у повсякденному житті, а особливо у навчанні», — розповідає Світлана.
Вона була капітаном, завдяки чому отримала навички делегувати певні завдання іншим членам команди, створювати атмосферу для комфортної та продуктивної роботи.
Дівчина пригадує, як у 2023 році на змаганнях FIRST LEGO League її команда здобула чемпіонство.
«Пролунало довгоочікуване оголошення чемпіонів, і це були ми! Я не вірила своїм очам та вухам. Це було неймовірне відчуття щастя, радості та усвідомлення, що наша праця була так високо оцінена. Ще один приємний момент — це сам процес підготовки до змагань. В кабінеті робототехніки ми могли провести 6-8 годин за день, наполегливо працюючи. В процесі підготовки ми весело проводили час, слухали музику, в перервах пили чай зі смаколиками, танцювали та просто спілкувались. Це неймовірно теплі спогади, які гріють мою душу і сьогодні».
Як війна змінила роботу команди
Повномасштабне вторгнення перервало один зі змагальних сезонівь. Команда мала готові проєкти, але звичний формат змагань довелося змінити. Частину робіт представляли дистанційно, а повноцінна участь у фінальних заходах стала можливою пізніше.
Згодом гурток повернувся до роботи, але безпекові обмеження залишилися. Заняття проводять офлайн, коли дозволяє ситуація, а під час повітряних тривог роботу доводиться переривати. І вчителі, і гуртківці чекають, коли відкриється оновлене велике укриття Ліцею.
Попри все, гурток продовжує готуватися до змагань і створювати нові проєкти. Не все вдається, адже STEM-освіта потребує дороговартісних матеріалів. Нещодавно компанія LEGO заявила, що офіційно переходить на абсолютно нову платформу та набори для робототехнічних змагань. На заміну теперішнім роботам SPIKE Prime та Mindstorms приходить нове покоління апаратного забезпечення. Нові набори для занять зі штучним інтелектом коштують від 15 тис. грн, а для гуртка таких наборів треба далеко не один. Тож зараз освітяни мізкують, де взяти фінансування на продовження роботи гуртка.
Що потрібно, щоб такий досвід працював
Досвід Ліцею №9 демонструє кілька практичних підходів, які можуть стати в пригоді іншим закладам освіти.
По-перше, гурток можна розвивати поступово, починаючи з доступних навчальних платформ і простих проєктів. Не обов’язково одразу закуповувати велику кількість дорогого обладнання.
По-друге, важливо шукати можливості для партнерства та грантової підтримки. У випадку ліцею саме участь в освітній програмі допомогла отримати набір LEGO, а подальший розвиток став можливим завдяки поєднанню різних ресурсів.
По-третє, варто орієнтуватися не лише на призові місця. Змагання можуть бути способом навчити дітей досліджувати проблеми, аргументувати рішення, працювати разом і не здаватися після невдалих спроб.
Нарешті, важливу роль відіграють самі педагоги. Історія гуртка почалася не з готової лабораторії, а з ініціативи людей, які хотіли зацікавити дітей і шукали можливості для реалізації цієї ідеї. На початку повномасштабної війни керівники гуртка взагалі працювали на волонтерських засадах.
Водночас такий підхід потребує часу, підготовлених наставників і можливостей для регулярних занять. Обладнання саме по собі не гарантує результату: його потрібно інтегрувати в навчальний процес, підтримувати інтерес дітей і створювати умови для практичної роботи. Ще одна умова — можливість регулярно займатися в безпечному приміщенні.
Також діяльність гуртка підтримує адміністрація Ліцеї №9 ім. Євгенія Єніна — знаходять можливості для фінансування, створює умови для розвитку робототехніки й практичного навчання учнів.
Важливу роль відіграють і батьки, які допомагають із витратами на поїздки та участь у змаганнях. Іноді долучаються інші партнери, але фінансові й організаційні питання залишаються одним із викликів для команди.
Команда тренерів — Юрій Тарасов, Сергій Янченко, Ольга Карпець — за 8 років стали експертами в сфері робототехніки і допомагають створювати такі осередки і в інших закладах. Наприклад, робототехніка з’явилася у Палаці творчості дітей та юнацтва, Ліцеї №17 та ін.
«Ми прагнемо об’єднати на розвинути у нашому місті потужну робототехнічну спільноту, щоб наші вихованці змагалися з сильними суперниками та мали більше мотивації та можливостей для свого розвитку», — каже Сергій Янченко.
Саме тому вчителі-ентузіасти проводять у Павлограді міський турнір з робототехніки ― Christmas Cup. На фото ви можете бачити кубки цього турніру, які діти вигадують самі і друкують на 3D-принтері.
Результат роботи гуртка вимірюється не лише кубками. Учні отримують досвід командної взаємодії, програмування, інженерного проєктування, публічних презентацій та захисту власних ідей. А історія сонячного трекера демонструє, що шкільний проєкт може стати основою для патентування й подальшого розвитку стартапу.