Володимир Ащеулов народився 14 січня 1994 року у Павлограді, виріс у родині шахтарів та комунальників, змалечку відзначався завзяттям і оптимізмом.
Після школи пішов шляхом батька — здобув фах електрогазозварника. Працював на Павлоградському механічному заводі, а згодом — у ДТЕК Павлоградвугілля. Колеги згадують його як відповідального й щирого, але справжнім покликанням для Володимира стала військова служба.
Уперше він став до лав армії у 2013 році. Був у складі 93-ї бригади, пройшов Авдіївку, Піски, захищав Донецький аеропорт як один із «кіборгів». У 2018-му повернувся до мирного життя, та ненадовго. У 2021 році Володимир знову одягнув форму — цього разу у складі 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
«Вова випромінював оптимізм, заряджав інших і допомагав вистояти у найважчі хвилини», — кажуть друзі-захисники.
11 березня 2022 року під час авіанальоту в Київській області Володимир загинув. Його родина довгий час не знала правди — боєць вважався зниклим безвісти. Лише завдяки ДНК-експертизі та зусиллям небайдужих вдалося повернути Героя додому.
За свій шлях Володимир отримав чимало відзнак: нагрудний знак «Гвардія», відзнаку Президента України «За участь в АТО», орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), а також Знак пошани від Павлограда.
«Наш син був найкращим. Мужній, патріот, справжній чоловік. Тепер у серцях — глибока вирва», — кажуть його батьки.
Володимир Ащеулов похований у Павлограді на Алеї Героїв та у братській могилі в Чернівцях.