Якщо складати ТОП найзагадковіших місць Дніпропетровської області, то в першій десятці буде наш Мавринський майдан. Це таємнича земляна споруда у формі краба, розташована поблизу с. Межиріч Павлоградського району.
Хтось каже, що це прадавня обсерваторія, місцевий Стоунхендж. Інші дослідники називають цю земляну споруду залишками козацької селітроварні. Але що це насправді?
Відкриття з Неба
Почнемо ми наше дослідження, як не дивно, з Німеччини. Саме тут зараз проживає одна з дослідниць Майдану – Євгенія Шальська.
«У 1990-х роках я прийшла працювати науковим співробітником нашого історико-краєзнавчого музею. На той час Майдан вже був відомий, бо наша група дельтапланеристів досліджували місцевість і запросили тодішнього директора незалежного телебачення Юрія Дмитровича Ледіна, який і відзняв на камеру Майдан з висоти пташиного польоту», — розповідає Євгенія Шальська.
Тоді всі побачили незвичайну форму земляних насипів, які оточили Майдан наче «вуса».
«Козацький Майдан»: перші гіпотези
«На самому початку його називали Козацький Майдан, тому що вважали, що це місце, яке є укріпленням, на якому знаходився бекет, з якого вони спостерігали за степом, переправою через річку Вовчу», — каже керівник Межиріцького народного історико-краєзнавчого музею Віталій Калінін.
При цьому люди помітили, кожного року у день весняного та осіннього рівнодення сонце наче піднімається із западини Майдану. Щороку подивитися на це явище почали з’їжджатися десятки людей з усієї країни. Це дуже зацікавило інших людей, які вирішили дошукатися, що це – святилище, астрономічний об’єкт?
Акустика, що вражає: тиша без птахів і дерев
Сама по собі форма Майдану створює ідеальну природну акустику. Всередині Майдану не ростуть дерева та не літають птахи. Вже тисячі років тут один і той же пейзаж.
Серед дослідників, які проводили такі дослідження з приводу походження і призначення Майдану, висувалися різноманітні гіпотези, в тому числі й практичні.
Одна з них, що на базі старих курганів козаки облаштовували селітроварні, розповідають у музеї Павлограда. Запорозькі козаки брали участь у військових кампаніях, тож потребували пороху. Грунт курганів мав спеціальні нітратні сполуки, які були необхідні для видобутку селітри.
Потенціал туристичного магніту після війни
Але цікаво, що більше в регіоні таких масштабних «земляних крабів» не зберіглося. Так що в езотеричної теорії залишається немало прихильників. Навіть були такі факти, що люди туди приїздили на Мавринський майдан для того, щоб лікуватися. І дві людини свідчили про те, що вони там вилікувалися.
«Я спілкувався з одним хлопцем з Києва. Кажу, ну от ти відчуваєш енергію? Він каже: «Так, відчуваю, наче я кави попив». Ну, місцеві майже ніхто не відчуває нічого там, на Майдані», — каже Віталій Калінін.
Після війни майдан міг би стати цікавим туристичним магнітом. Для цього у керівництва громади є плани з покращення інфраструктури. Та, чи будуть розгадані таємниці Мавринскього майдану, який деякі називають «земною мандалою» – сакральним малюнком, що символізує космічний порядок?
Сподіваємося, колись дізнаємося.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.