Вже з 1 березня в Україні запрацюють одразу кілька важливих змін. Частина з них стосується військовозобов’язаних, частина — пенсіонерів, окремі рішення вплинуть на бізнес, родини військових і навіть на те, котра година буде на годиннику.
Посилення контролю за військовим обліком
В Україні триває цифровізація мобілізаційних процесів. Починають впроваджувати електронні повідомлення про повістки в застосунку «Резерв+», тестується автоматична постановка на військовий облік, а також інтеграція з державними реєстрами відстрочок і бронювання. Після повного запуску нової моделі контроль стане централізованішим і жорсткішим — перевірки підстав для відстрочки здійснюватимуться через цифрові системи.
Для громадян правила залишаються простими: потрібно вчасно оновлювати персональні дані, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, освіти чи сімейного стану.
За порушення під час воєнного стану передбачений штраф від 17 000 до 25 500 грн відповідно до статті 210-1 КУпАП.
Індексація пенсій — плюс 12,1%
У березні 2026 року відбудеться традиційна індексація пенсій. Цьогоріч — на 12,1%. Це на 4% більше, ніж рівень інфляції попереднього року. Перерахунок стосуватиметься основної частини пенсії, розрахованої за формулою. Фактичні виплати можуть бути вищими завдяки додатковим надбавкам.
Індексація не торкнеться суддів у відставці та прокурорів та тих, хто вже отримує максимальну пенсію — 25 950 грн (10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб).
За даними Пенсійного фонду, в Україні налічується близько 10,2 млн пенсіонерів. Понад 2,8 млн із них продовжують працювати.
Зростуть виплати родинам загиблих і зниклих безвісти захисників
З 1 березня збільшуються виплати непрацездатним членам родин загиблих і зниклих безвісти військових. Передбачені мінімальна виплата — не менше 12 810 грн (зараз 7 800 грн) на кожного непрацездатного члена родини та не менше 10 020 грн (зараз 6 100 грн) — кожному утриманцю, якщо їх двоє чи більше (крім батьків, дружини або чоловіка).
Із 2027 року такі виплати індексуватимуться щороку в березні.
Оновлення програми «Національний кешбек»
Кабінет Міністрів змінює умови програми «Національний кешбек». Із 1 березня запроваджуються диференційовані ставки: 15% — для категорій із високою часткою імпорту та 5% — для інших українських товарів.
Програма діє з вересня 2024 року і дозволяє отримувати повернення коштів за купівлю українських товарів (крім підакцизних). Максимум — 3 000 грн на місяць, які можна витратити на послуги або товари.
Із обігу вилучають частину гривневих банкнот
З 2 березня 2026 року припиняється обіг банкнот номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень зразків 2003–2007 років. Їх повністю замінять монети. Розраховуватися такими купюрами більше не можна буде. Водночас їх можна безкоштовно обміняти у відділеннях банків — до 26 лютого 2027 року, в уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ) — до 28 лютого 2029 року або ж у Національному банку — безстроково.
Доплати по 20 тисяч гривень
У січні–березні 2026 року працівники енергетичних компаній, підприємств ЖКГ та Укрзалізниці, які залучені до аварійно-відновлювальних робіт, отримують щомісячну доплату 20 000 грн. Проєкт діє протягом чотирьох місяців на підставі постанови Кабміну №76 від 23 січня 2026 року.
Перехід на літній час — поки без остаточного рішення
У ніч із 28 на 29 березня Україна має перейти на літній час — о 03:00 стрілки потрібно перевести на годину вперед. Втім, у 2024 році парламент ухвалив закон про скасування сезонного переведення годинників і закріплення зимового часу як постійного.
Документ досі не підписаний Президентом України Володимиром Зеленським. Якщо підпис з’явиться до кінця березня — переведення часу можуть скасувати. Якщо ні — годинники традиційно переведемо вперед.
Березень обіцяє бути насиченим: цифрові зміни у військовому обліку, підвищення пенсій, збільшення соціальних виплат, нові правила кешбеку та навіть можливі зміни часу. Частина нововведень уже остаточно визначена, частина — ще залежить від рішень влади.