У Павлограді понад 20 років працює програма «Фонд літнього працевлаштування молоді». Щоліта вона дає підліткам можливість офіційно попрацювати, отримати перший трудовий досвід і заробити власні гроші. У 2026 році попрацювати зможуть 200 школярів і студентів.
Проблема: де підлітку отримати перший досвід роботи?
Першу роботу підлітку знайти непросто. Роботодавці часто шукають працівників із досвідом, а неповнолітні мають працювати з урахуванням спеціальних вимог законодавства.
Для Павлограда є ще один виклик — близькість фронту. Частина освітнього процесу роками відбувається дистанційно або у змішаному форматі: спочатку через пандемію COVID-19, а з 2022 року — через повномасштабне вторгнення Росії. Відтак у молоді стало менше можливостей не лише працювати, а й регулярно спілкуватися з однолітками наживо.
Одним із рішень є міська програма «Фонд літнього працевлаштування молоді», яка дає можливість підліткам проявити себе і заробити перші «кишенькові» гроші.
Рішення: місто фінансує першу роботу для молоді
Як розповів «СТЕП — медіа про Західний Донбас» начальник відділу сім’ї, молоді та спорту Дмитро Лагно, раніше в межах програми щоліта працевлаштовували 150 підлітків. Кілька років тому депутати міської ради запропонували збільшити кількість місць до 200.
На оплату праці усіх учасників із міського бюджету передбачили 944 тисячі гривень. Заробіток розраховують на основі мінімальної заробітної плати з урахуванням передбачених законом відрахувань.
«Кожного року ми працевлаштовуємо 200 осіб. Але молоді, у якої є бажання, набагато більше. У нас працює така система — учбовий заклад має квоту дітей, які бажають попрацювати. Якщо це школа на тисячу учнів — це 20 осіб, на 500 учнів — 10 осіб і т.д., щоб кожний учбовий заклад мав змогу направити підлітків. Найчастіше це діти з багатодітних сімей, відмінники, діти, які потребують соціальної уваги, родини загиблих, учасників війни», — розповів Дмитро Лагно.
У травні 2026 року до роботи долучилися студенти Павлоградського фахового коледжу «Дніпровська політехніка». Влітку працювати почали школярі.
Як працює програма
Підлітків залучають до робіт із благоустрою. Серед завдань — догляд за клумбами, прополювання, фарбування лав та інші роботи, які відповідають віку та можливостям неповнолітніх.
Учасники працюють неповний робочий день. Для неповнолітніх законодавство встановлює скорочену тривалість робочого часу залежно від віку. Згідно з ст. 50 Кодексу законів про працю України, підлітки віком 14-16 років працюють 24 години на тиждень, від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень.
«Щоб вдома не сидіти зайвий раз, а розвиватися»
Для багатьох це не просто спосіб провести літо з користю, а перше знайомство з трудовими обов’язками. Один із учасників програми — школяр Максим Зоріхін. Про можливість попрацювати йому розповів класний керівник.
«Я вирішив попрацювати влітку, заробити грошей, щоб вдома не сидіти зайвий раз, а розвиватися», — говорить хлопець.
На момент розмови Максим відпрацював лише два дні. Найскладнішою для нього виявилася робота на клумбах.
«Трошки важко вставати зранку, адже до цього я вставав о 12-й дня, а зараз треба вставати о 6 ранку», — зізнається він.
Цього дня хлопець полов траву на клумбі та допомагав виносити її. Каже, що працювати цікавіше, коли поруч однокласники та діти з інших шкіл.
В одну зміну з Максимом працює учениця гімназії №7 Варвара Шемеліна. Вона також вирішила провести літо не лише вдома. Дівчина вже має досвід роботи на городі, допомагає батькам, тому догляд за клумбами для неї не новинка.
«Подобається спілкування з однолітками», — говорить Варвара.
Саме соціалізація — ще один результат програми, який важко виміряти лише зарплатою. Після кількох років дистанційного навчання можливість щодня працювати в колективі дає підліткам досвід взаємодії, відповідальності та командної роботи.
Найактивніші учасники «Фонду літнього працевлаштування» на початку навчального року будуть нагороджені цінними подарунками.
«Діти витрачають зароблені кошти на якісь речі для себе ― гаджети… Але й випадки, коли якусь частину заробітку діти донатять для потреб військових. Я особисто знаю хлопця, який левову частину заробітку віддав на донати для дронів», — каже Дмитро Лагно.
Безпека — обов’язкова умова
Окреме питання під час роботи неповнолітніх — безпека. Перед початком роботи підлітки проходять інструктажі з охорони праці. Під час повітряної тривоги вони разом із майстром залишають робоче місце та переходять до укриття.
«Кожного літа у нас працюють діти, для нас це вже звична ситуація. Кожні два тижні — нова група», — розповідає майстриня Оксана Федоряка.
За її словами, підлітки швидко включаються в роботу.
«Діти працьовиті, роботи не бояться. Той стереотип, що молодь лінива, — це тільки стереотип», — говорить вона.
Що отримує місто?
Програма працює не лише як молодіжний проєкт. Її учасники допомагають комунальному підприємству «Затишне місто», яке відповідає за значну частину робіт із благоустрою Павлограда.
На підприємстві працює близько 150 людей. Серед його завдань — прибирання територій, озеленення, утримання паркових зон, робота з відходами, а також утримання притулку для безхатніх тварин. Після обстрілів Павлограда працівники КП також долучаються до ліквідації наслідків атак: прибирають уламки, допомагають із закриттям вибитих вікон та виконують інші аварійні роботи.
«Для нас це велика допомога, адже наші спеціалісти звільняються для більш складних робіт, а діти можуть займатися такими задачами, як прополка клумб, фарбування лав та інше», — пояснює директор КП «Затишне місто» Василь Коріневський.
Але, за його словами, є ще один важливий результат.
«Для дітей це елемент дорослого життя, коли вони своїми мозолями розуміють, що таке робота», — говорить він.
Чи вирішує програма проблему повністю?
Головне обмеження — кількість місць. Програма демонструє попит на легальну літню зайнятість, який поки не задовольняється повністю.
Водночас за понад 20 років існування проєкт уже став сталою міською практикою. Він є частиною Міської цільової програми «Реалізація державної політики у сфері сім′ї, молоді та спорту у м.Павлоград на 2025-2027роки». Укладається тристоронній договір між КП «Затишне місто», відділом з питань сфері сім′ї, молоді та спорту та підлітком. Місто виділяє кошти, навчальні заклади формують списки охочих, комунальне підприємство забезпечує робочі місця та наставників, а підлітки отримують офіційний трудовий досвід і заробіток.
«Кожна група підлітків звільняє 10 пар дорослих рук», — каже Дмитро Лагно.
Павлоградська програма одночасно відповідає на кілька викликів:
- Для підлітків — це перший офіційний досвід роботи, власний заробіток, відповідальність і соціалізація.
- Для міста — додаткові працівники на сезонних роботах із благоустрою.
- Для комунального підприємства — можливість залучити основних спеціалістів до складніших завдань.
- Для батьків — можливість для дитини провести частину літа організовано та отримати досвід самостійності.
І водночас ініціатива показує, що навіть у прифронтовому місті можна створювати легальні можливості для молоді — за умови фінансування, організації та дотримання вимог безпеки.
Чи можна масштабувати програму?
Попит на програму перевищує кількість місць, тому наступним кроком може стати не лише збільшення кількості учасників, а й розширення переліку роботодавців. За словами Дмитра Лагна, до міста вже зверталися представники бізнесу, які хотіли б долучити підлітків до роботи.
«Були запити від бізнесу — будівництво, автомийка», — розповідає він.
Втім, таке розширення потребує додаткового опрацювання. Йдеться, зокрема, про юридичні вимоги до працевлаштування неповнолітніх та безпекові умови роботи. Для комунального підприємства організувати роботу підлітків простіше, оскільки механізм перевірений роками, тоді як співпраця з приватним бізнесом потребує окремої моделі контролю.
Попри ці обмеження, павлоградський досвід уже цікавив інші громади.
«Це єдиний такий проєкт у Дніпропетровській області. До війни до нас зверталися за перейняттям досвіду громади Покровська, Шахтарського… Але зараз у цих громадах оголошена евакуація», — говорить Дмитро Лагно.
Таким чином, програма має потенціал для масштабування — як усередині громади, за рахунок збільшення кількості місць і роботодавців, так і за її межами. Водночас її подальше розширення залежатиме від того, наскільки безпечно та юридично коректно можна буде організувати роботу неповнолітніх у різних сферах.
Програму підтримує і керівництво міста. Вже три міських голови продовжувати цю традицію, зберігаючи і розширюючі “Фонд літнього працевлаштування молоді”. Міський голова Анатолій Вершина коментує, що вважає цю ініціативу дуже вдалою.
«Залучення молоді до цієї роботи — морально дуже важливо. Я пам’ятаю по собі, свої емоції, коли в дитинстві отримував гроші за першу роботу», — говорить Анатолій Вершина.
Досвід Павлограда показує: навіть невелика за масштабом міська програма може одночасно вирішувати кілька проблем — давати молоді перший трудовий досвід, підтримувати комунальну інфраструктуру та формувати відповідальніше ставлення до праці. А те, що ініціатива працює понад два десятиліття й має більше охочих, ніж місць, — один із найкращих доказів її затребуваності.