Його згадують як людину з великим серцем — добру, щиру, справедливу. Він умів щиро переживати за маленьких кошенят і водночас без вагань ставав на захист побратимів. За три роки війни він пройшов шлях від солдата до головного сержанта роти. Але перш за все залишився Людиною — тим, хто підтримував, мирив, захищав.
Тетяна, дружина побратима Павла, згадує: «Павла я пам’ятаю як дуже гарну, світлу людину. Дуже добру, яка завжди підтримає. Пам’ятаю, як Паша збирався на позицію, як він переживав за тих маленьких котів — у нього не одна кішка була. Він казав: налий води, поставте їжу, щоб усе було добре».
Павло був тим, на кого рівнялися. Його поважали за рішучість, за спокій у найважчі миті, за здатність взяти відповідальність і, якщо треба, закрити собою інших. За три роки війни він пройшов шлях від солдата до головного сержанта роти.
«Він був учасником АТО, мав бойовий досвід. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Павло не вагався — взяв до рук зброю і став на захист України», — каже Олексій Козлов, старший сержант 108 бригади 103 батальйону, побратим Павла
Попри важкі будні війни, були й світлі, навіть кумедні моменти, які сьогодні згадують із усмішкою.
«Коли ми прийшли із завдання після обстрілу, приїхали на домівку, розряджали зброю — і Паша в поспіху розряджав автомат, стався постріл у стелю. Куля рикошетом почала літати по всій кімнаті повз нас. Слава Богу, все добре. Потім ми цей момент згадували всю службу», — розповідає Денис, побратим Павла.
Про нього говорять просто — «світлий». Легкий на підйом, цілеспрямований, завжди поруч, коли комусь потрібна допомога.
«Ми його поважали, я його особисто поважав. Цілеспрямований був, легкий на підйом, брав участь у всіх заходах», — згадує Олег Колесник, голова ГО «Захисники Батьківщини».
Павло загинув 26 лютого 2025 року поблизу села Чарівне Запорізької області, виконуючи військовий обов’язок, він став на шляху ворога. Під час бою війська російської федерації пішли в атаку — і Павло собою закрив побратимів.
Наступного дня, 27 лютого, йому мало б виповнитися 40.
Світла пам’ять Герою…
Авторка тексту і відео: Ілона Беспалова